Командирське інформування(Інформаційний бюлетень) СІЧЕНЬ

Командирське інформування

на 31 січня 2018 року

підготовлено відділом пропаганди Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

Президент України позитивно оцінює результати переговорів у Давосі

Президент України П.О.Порошенко за підсумками його участі у 48-му щорічному засіданні Всесвітнього економічного форуму у Давосі та проведення низки двосторонніх зустрічей в рамках форуму поінформував журналістів під час брифінгу:

«Відбулися надзвичайно детальні консультації з нашими партнерами по міжнародним фінансовим організаціям. Вони були дуже конструктивні».

 За його словами, були сформовані позиції щодо приїзду експертів та визначено які саме кроки залишились для того, щоб запросити місію для отримання чергового траншу. І це завдання для українського Уряду і Парламенту. «Впевнений, сам факт того, що ми прискорили приїзд експертів для опрацювання спільних і узгоджених рішень є надзвичайно позитивним», - зауважив П.О.Порошенко.

Президент України нагадав, що відбулися декілька зустрічей, зокрема з Директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард, її заступником Девідом Ліптоном, з Президентом Світового банку Джим Йонг Кімом. «Були детальні і ретельні розмови, які дозволяють нам з оптимізмом дивитися в майбутнє».

Крім того, відбулась зустріч в «Українському домі» в Давосі з Президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Сумою Чакрабарті. «Якщо говорити про практичні кроки, то я попросив Президента Чакрабарті, щоб у 2018 році ми приділили більше уваги приватному сектору, щоб більше кредитування ЄБРР йшло в приватний і муніципальний сектор. Бо спільні інвестиції та кредитування дозволяє підвищити прозорість інвестицій, враховуючи децентралізацію», - розповів Глава держави.

Президент України подякував представнику ЄС Хюгу Мінгареллі за позитивну характеристику результатів реформи децентралізації. «На базі спільного фінансування кардинально змінюється обличчя наших міст – і дороги, і освітлення, і школи, і міська інфраструктура, і енергозбереження. Всі напрямки, які на сьогоднішній день реалізуються. Основа їх закладається, в тому числі на цих моїх переговорах в Давосі. І я надзвичайно задоволений», - зауважив Глава держави.

«Друга характеристика Давосу 2018 року – ніколи не було такої кількості запитань щодо зустрічі від провідних іноземних інвесторів. Мене дуже тішить той факт, що це дає додаткову аргументацію, що ми маємо рішуче просуватися вперед і щодо податкової реформи, і щодо прийняття рішення по земельному кадастру», - зазначив Президент України.

Глава держави також відзначив необхідність створення Національного бюро із фінансових розслідувань, заборонивши іншим силовим органам «навіть підходити близько» до бізнесу. «Треба зробити кроки по заміні податку на прибуток на податок на виведений капітал, звільнивши від оподаткування ті кошти, які реінвестуються в розвиток української економіки. Маємо зробити все можливе для того, щоб забезпечити економічне зростання у 2018 році», - наголосив Президент України.

Також відбулися зустрічі Глави держави із Президентами Польщі та Литви, Прем'єр-міністрами Хорватії та Великої Британії, лідерами Балтійських та Балканських країн. Президент України провів зустрічі з низкою провідних інвесторів, які збираються приходити в Україну – в портову та дорожню інфраструктуру, харчову та переробну галузь, енергоефективність тощо.

Президент окремо відзначив роботу «Українського дому» в Давосі. «Ставлення, надії, готовність і оптимізм по відношенню до України панували серед усіх відвідувачів нашого «Українського дому». І за ту фантастичну роботу, яка була зроблена, я хотів би подякувати всій команді «Українського дому» в Давосі – ви зробили блискучу справу», - резюмував Глава держави.

                                                   ____________ 

Командирське інформування

на 30 січня 2018 року

підготовлено відділом пропаганди Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

ГЕРОЇ КРУТ БОРОЛИСЯ, ЩОБ МИ ПЕРЕМОГЛИ – ПОРОШЕНКО

Завдяки подвигу героїв Крут були закладені основи української державності на століття вперед.

На цьому наголосив Президент Петро Порошенко у Twitter.

"Сторіччя минуло з того дня, коли відважні хлопці-герої дали бій переважаючим силам ворога та на кілька діб затримали наступ червоних росіян на Київ. Цих кілька днів вистачило для того, щоб на століття уперед закласти основи української державності. Вони боролись, щоб ми перемогли", - написав глава держави.

ПРЕЗИДЕНТ ПЕТРО ПОРОШЕНКО ПРИСВОЇВ ВІЙСЬКОВОМУ ІНСТИТУТУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ПОЧЕСНЕ НАЙМЕНУВАННЯ ІМЕНІ ГЕРОЇВ КРУТ.

До 100-ї річниці історичних подій під Крутами та з метою вшанування подвигу Героїв Крут і військово-патріотичного виховання військовослужбовців Збройних Сил України, Президент Петро Порошенко присвоїв Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації почесне найменування імені Героїв Крут. Відповідний Указ Глава держави підписав під час відвідування інституту на урочистостях у присутності всього особового складу.

Президент нагадав історію сторічної давнини та слова зі звернення, оприлюдненого одинадцятого січня 1918 року, з якого починалася історія Героїв Крут: «Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Україну російсько-більшевицька грабіжницька орда... В цей час українська фракція Центру Університету Святого Володимира кличе студентів-українців негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти нападників. Треба кинути на цей час науку і одною дружньою лавою стати на оборону прав українського народу».

«Ті, хто відгукнувся на цей заклик і записався у добровольці, пройшли короткий вишкіл молодого бійця саме тут, у ваших стінах. Ще раніше, у листопаді 1917-го, за наказом Генерального секретаря з військових справ Симона Петлюри тут була створена Перша українська військова юнацька школа», — сказав Президент під час виступу перед курсантами та офіцерами військового навчального закладу.

МІНІСТР ОБОРОНИ УКРАЇНИ

КИЕВ НАМЕРЕН ЗАКУПАТЬ У КАНАДЫ ВООРУЖЕНИЕ ДЛЯ АРМИИ

Украина намерена закупить у Канады вооружения, заявил глава украинского Министерства обороны Степан Полторак.

"Канада приняла решение о возможности продажи Украине стрелкового вооружения и вообще вооружения, оснащения. Мы планируем некоторые позиции отработать, в том числе и с Канадой, относительно военно-технического сотрудничества и в том числе закупки, оснащения вооружения, техники у наших партнеров"

ЗБРОЙНІ СИЛ УКРАЇНИ

У ЗСУ ПРИЙНЯЛИ НА ОЗБРОЄННЯ СНАЙПЕРСЬКУ ГВИНТІВКУ

Збройні сили України прийняли на озброєння нову напівавтоматичну снайперську гвинтівку UR-10.

Її готують як заміну для радянської СВД, повідомляє ukrmilitary.com

Гвинтівка має зручну конструкцію: може бути розібрана на дві складові частини, що дозволяє зменшити її габарити та забезпечує компактність при транспортуванні. На верхній частині ствольної коробки і на цівці виконані напрямні типу Пікатіні для встановлення прицільних пристосувань та інших аксесуарів.

Її можна вважати аналогом американської автоматичної гвинтівки АR-10.

Із зручностей також можна відзначити невеличке заглиблення на ємності для кріплення магазина з набоями з обох боків - під праву чи ліву руку.

За рахунок автоматики на відведенні порохових газів з'явилася можливість здійснювати до 21 пострілу за хвилину. Прицільна дальність ураження - до 1200 м, калібр - 7,62 мм. Її вага становить 5 кг, а довжина (залежно від приклада) - від 103 до 124 см.

На озброєння армії України в 2017 році року прийнято 14 зразків нової зброї та військової техніки. Загалом у 2016-2017 роках на озброєння Збройних Сил України прийнято 33 зразки озброєння та військової техніки. Gazeta.ua зібрала самі цікаві та іноваційні зразки зброї, які прийняла армія.

АТО

БОЕВИКИ ПЛАНИРУЮТ СВОЮ БОЕВУЮ ПОДГОТОВКУ С РОССИЙСКИМИ ВОЙСКАМИ

Террористы на Донбассе координируют свою боевую подготовку с войсками Южного военного округа России

Об этом сообщил спикер Министерства обороны по вопросам АТО Максим Праута, передает "ДС" со ссылкой на УНИАН.

"Оккупационные силы проводят мероприятия боевой подготовки на территории востока Украины, которые планируются и координируются в соответствии с мероприятиями боевой подготовки вооруженных сил Российской Федерации на территории России, в частности - Южного военного округа", - сказал он.

По словам спикера, 24-25 января на полигонах в Донецкой и Луганской областях и в Южном военном округе состоялась скоординированная огневая подготовка с использованием стрелкового оружия, артиллерии, танков и беспилотных летательных аппаратов.

КУРТ ВОЛКЕР

США ПОЧАЛИ ПІДГОТОВКУ ДО НАДАННЯ УКРАЇНІ «ДЖАВЕЛІНІВ» – ВОЛКЕР

Сполучені Штати Америки почали підготовку до того, щоб передати Збройним силам України американські протитанкові ракетні комплекси «Джавелін», підтвердив спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер в ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода.

«Потрібен час, щоб усе підготувати: об’єкти, де все зберігатиметься, способи передачі. Ми працюємо разом над тим, як їх транспортувати і залучити до роботи Збройних сил», – сказав він.

«І я хочу наголосити, що це – оборонна техніка. Вона корисна тільки тоді, коли є танковий напад. Тоді його можна нейтралізувати. Тож це – саме захисне озброєння, не для нападу і не для застосування на лінії конфлікту. І я думаю, Україна багато в чому поділяє цю позицію», – додав Курт Волкер.

При цьому він зазначив: «Ми лише сподіваємось заповнити деякі «білі плями» в оборонних потужностях України, щоб завадити подальшому розпалюванню конфлікту – це найменше, чого би ми хотіли».

Міністр оборони України Степан Полторак днями заявляв, що конкретний час отримання ПТРК Javelin на озброєння Збройних сил України стане відомий на початку наступного місяця – після його візиту до США 2 лютого.

ПТРК Javelin діє за принципом «вистрілив і забув» – після пуску ракета наводиться на обрану ціль сама і не потребує супроводу оператора. Також серед переваг цього комплексу – можливість вражати броньовану ціль згори, з найменш захищеного напрямку. Серед недоліків системи називають значну вартість і пускових установок, і ракет, велику вагу комплексу, який оператор застосовує «з рук», тримаючи на плечі, а також неможливість після пуску виправити траєкторію ракети, якщо її система самонаведення помиляється.

 ____________ 
Командирське Інформування

на 29 січня 2018 року

"Завдяки вам, Україну знають у світі. Ваші перемоги - це імідж країни та її армії", - Степан Полторак

На цьому, наголосив Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак під час урочистостей з нагоди відзначення 25-ї річниці заснування Центрального спортивного клубу ЗС України.

— Сьогодні я хочу привітати усіх армійських спортсменів та працівників Центрального спортивного клубу Збройних Сил України з 25-річним ювілеєм від дня створення. Головна цінність нашої країни — це люди, які зберігають мир і територіальну цілісність нашої держави у складні часи. Головне завдання спортсменів Збройних Сил України — це Перемога та прославлення України на міжнародній арені та на спортивних майданчиках, — зазначив під час виступу Міністр оборони України Степан Полторак..

— Завдяки вам, Україну знають у світі. Ви герої! Ви зробили для України чимало у спортивних досягненнях і у вас попереду ще чимало перемог на спортивних аренах світу! Ваші перемоги — це імідж країни та її армії. Вітаю усіх армійських спортсменів та ветеранів армійського спорту зі святом! Бажаю усім міцного здоров’я, перемог та успішної служби! — наголосив Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак.

   ____________
КОМАНДИРСЬКЕ ІНФОРМУВАННЯ

на 26 січня 2018 року

підготовлено відділом пропаганди Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

ЗА ТРИ РОКИ УКРАЇНСЬКА АРМІЯ СТАЛА ОДНІЄЮ З НАЙБІЛЬШ ЕФЕКТИВНИХ В ЄВРОПІ, - ПОРОШЕНКО

На "Українському сніданку" в Давосі Президент підкреслив, що більша частина ВВП йде на сферу оборони, а українська армія за три роки стала однією з найефективніших в Європі.

"Я хочу нагадати, що ми робимо ці кроки під час російської агресії. Більша частина нашого ВВП йде на сферу оборони, десятки тисяч українців постраждали від цього. І ми захищаємо свободу і демократію для Європи, для всього світу, зупиняючи російську агресію, щоб вона не лізла далі... Протягом останніх 3-х років ми стали однією з найбільш ефективних армій в Європі, хоча до цього армія мала дуже поганий стан", - сказав Петро Порошенко.

ПЕТРО ПОРОШЕНКО В ДАВОСЕ: ФЕЙКОВЫЕ НОВОСТИ – ЧАСТЬ ГИБРИДНОЙ ВОЙНЫ

Президент Петр Порошенко назвал фейковые новости частью гибридной войны России.

Об этом он заявил в Швейцарии на "Украинском завтраке", который проходит в рамках Всемирного экономического форума в Давосе.

"Важно держать курс, который держит Украины, и защитить весь мир от фейковых новостей", – сказал украинский лидер.

"Фейковые новости очень хорошо координируются, они являются частью российской гибридной войны", – добавил Порошенко.

Он также отметил: "Один из постоянных членов Совета безопасности ООН является агрессором, который ведет деятельность на востоке моей страны".

ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ

В ЗСУ СФОРМУЮТЬ БІЛЬШЕ 20 БРИГАД ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ

В кожній області сформують бригади резервістів. Фото:Закарпаття онлайн

Генеральний штаб Збройних сил України планує протягом 2018 року перевести війська територіальної оборони на бригадну структуру.

За планом, загони оборони, які є у кожному районі чи місті будуть переформовані у батальйони та зведені у бригади.

Таких бригад буде не менше однієї на область, а на загрозливих напрямках більше. Управління бригадами будуть здійснювати відповідні оперативні командування Сухопутних військ ЗС України.

До складу бригади територіальної оборони входитиме від 4 до 8 батальйонів ТрО, рота вогневої підтримки, рота протидиверсійної боротьби, мінометна батарея, підрозділи бойового і тилового забезпечення. Протягом 2018-2020 років планується озброєння бригад протитанковим озброєнням і 60-мм мінометами вітчизняного виробництва - по мірі їх виготовлення військовою промисловістю.

Бригади територіальної оборони будуть комплектуватися як військовослужбовцями кадру так і резервістами, які складатимуть основну чисельність і призиватимуться на службу у разі необхідності. Резервісти регулярно проходитимуть підготовку на навчальних зборах, а решту часу вестимуть звичайне цивільне життя.

Фіналом підготовки стане бойове злагодження та проведення бригадних навчань. Перші бригадні навчання планується провести вже удругій половині цього року.

При цьому в областях також залишаться окремі стрілецькі батальйони, що формуються обласними військовими комісаріатами та роти охорони військових комісаріатів.

ТРИ РОКИ ПРОВЕДЕ ЗА ГРАТАМИ ВІННИЦЬКИЙ ПРАПОРЩИК ЗА ТОРГІВЛЮ НАБОЯМИ

У вівторок, 23 січня, вироком Вінницького міського суду військовослужбовця однієї з військових частин підпорядкованих Командуванню Повітряних сил Збройних сил України визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме в носінні, зберіганні, придбанні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

У травні 2017 році прапорщик придбав у невстановлених осіб бойові набої до вогнепальної зброї калібру 5,45 х 39 мм. в кількості 295  шт., перемістив їх до свого гаража, де зберігав без передбаченого законом дозволу.

У серпні 2017 року вищевказаний військовослужбовець збув частину патронів громадянину, який діяв під контролем правоохоронних органів.

У жовтні 2017 року після збуту іншої частини бойових припасів прапорщик був затриманий військовою прокуратурою Вінницького гарнізону спільно з співробітниками відділу захисту національної державності  Управління СБУ у Вінницькій області.

Публічним обвинувачем військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України беззаперечно доведено у суді, що в умовах військово-політичного протистояння на Сході України, свідомо збута прапорщиком зброя могла використовуватись для диверсій та терористичних актів щодо мирних громадян на території України.

Обвинуваченому військовослужбовцю призначено покарання у виді 3 років реального позбавлення волі.

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

КУРТКИ, СУМКИ, ТЕРМОБЕЛЬЕ И БЕРЦЫ - В МИНОБОРОНЕ ВЫДЕЛЯТ ЕЩЕ ПОЛМИЛЛИАРДА НА ЭКИПИРОВКУ ВОЕННЫХ

Министерство обороны объявило дополнительно 8 тендеров на закупку головных уборов, сумок, обуви и обмундирования для военных на общую сумму 556,5 миллионов гривен. Об этом сообщают "Украинские новости".

В тендерной документации ведомства в системе публичных закупок ProZorro перечислена вся необходимая одежда и аксессуары.

Так, планируется закупить брюки ветровлагозащитные зимние (вид 1) на 115,7 млн гривен, куртки костюма утеплителя (вид 2) на 21 млн гривен, куртки ветровлагозащитные зимние (вид 1) на 234 млн гривен, очки защитные баллистические на 51,6 млн гривен, ботинки с высокими берцами на 75,2 млн гривен, фуражки полевые из ткани (тип 3, класс 7) на 7,1 млн гривен и шапки-подшлемники (модель 1 вид 2) на 2,6 млн гривен и сумки транспортные индивидуальные (тип 2, вид 2) на 49,3 млн гривен.

Как сообщала "Страна", в Минобороны отчитались о существенном росте вооружений в украинской армии.

Напомним также, что Минобороны закупит матрасов на 22 миллиона гривен.
                                                ____________

Командирське Інформування

на 25 січня 2018 року

підготовлено відділом пропаганди Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України

Президент України і Спеціальний посланник Президента США по Україні обговорили питання активізації міжнародних зусиль з відновлення суверенітету і територіальної цілісності України

Президент України П.О.Порошенко провів зустріч зі Спеціальним посланником Президента США по Україні К.Волкером. Було висловлено серйозне занепокоєння у зв’язку з відсутністю прогресу у виконанні Росією безпекових положень Мінських домовленостей. Абсолютними пріоритетами є консолідація режиму сталого та всеохоплюючого припинення вогню і виведення з України російських окупаційних військ. Наголошувалося, що Москва має нарешті продемонструвати політичну волю до мирного врегулювання та погодитись на розміщення миротворчої місії ООН на окупованому Донбасі, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону. П.О.Порошенко та Курт Волкер відзначили звільнення українських заручників наприкінці минулого року та важливість завершення цього процесу. Було привернуто увагу до ухвалення Закону України про реінтеграцію окупованих територій як елементу спільної стратегії з відновлення суверенітету і територіальної цілісності України. Сторони наголосили на пріоритетності мирного, політико-дипломатичного шляху врегулювання ситуації на Донбасі.

Президент України провів телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО

Президент України П.О.Порошенко провів телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Є.Столтенбергом. Президент України висловив вдячність НАТО за послідовну політичну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та важливу практичну допомогу в протидії російській агресії. Глава держави поінформував Генерального секретаря про ситуацію на Донбасі та триваючі порушення вогню з боку російських окупаційних військ. Глава держави підтвердив, що Україна продовжує реалізацію курсу євроатлантичної інтеграції та активно реформує сектор безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО. У цьому зв'язку було відзначено нещодавнє схвалення Радою національної безпеки і оборони України проекту Закону України про національну безпеку. Під час розмови було також обговорено актуальні питання подальшої взаємодії в рамках Комісії Україна – НАТО.

 Міністр оборони України Степан Полторак: «Серед пріоритетних завдань на 2018 рік — будівництво понад 180 житлових комплексів для військовослужбовців за контрактом»

 «Підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців — серед наших головних завдань на 2018 рік. Доручаю Генеральному штабу, Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних Сил України створити належні умови для проходження служби та комфортного розміщення військовослужбовців». На цьому, сьогодні, 23 січня, під час засідання Комітету реформ наголосив Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак.

Очільник оборонного відомства зазначив, що для підвищення соцзахситу військових на 2018 рік цілеспрямовано проводитиметься робота відповідальними посадовими особами щодо покращення стану забезпечення житлом військовослужбовців шляхом будівництва та придбання житла, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, отримання грошової компенсації за піднайом жилого приміщення, а також запровадження нових механізмів для забезпечення житлом.

Міністр оборони України Степан Полторак доручив Генеральному штабу, Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних Сил України докласти максимум зусиль для відновлення та розвитку інфраструктури пунктів постійної дислокації військових частин, у першу чергу заново створених, за для належного розміщення та забезпечення повсякденної діяльності та потреб особового складу в них, на полігонах та навчальних центрах.

— Серед пріоритетних завдань на 2018 рік також будівництво понад 180 житлових комплексів для військовослужбовців за контрактом. Це підвищить рівень мотивації особового складу до військової служби, — сказав Степан Полторак.

Він повідомив, що протягом 2017 року до сфери управління Міністерства оборони повернуто близько 50 об’єктів військової інфраструктури.

Також для активного навчання військ триває розбудова Міжвидового центру підготовки підрозділів ракетних військ і артилерії, Центру підготовки підрозділів протиповітряної оборони Сухопутних військ, інших центрів.

____________
Командирське інформування 

24 січня

Президент України і Спеціальний посланник Президента США по Україні обговорили активізацію міжнародних зусиль з відновлення суверенітету і територіальної цілісності України

Президент України Петро Порошенко провів зустріч зі Спеціальним посланником Президента США по Україні Куртом Волкером.

Було висловлено серйозне занепокоєння у зв’язку з відсутністю прогресу у виконанні Росією безпекових положень Мінських домовленостей.

Абсолютними пріоритетами є консолідація режиму сталого та всеохоплюючого припинення вогню і виведення з України російських окупаційних військ.

Наголошувалося, що Москва має нарешті продемонструвати політичну волю до мирного врегулювання та погодитись на розміщення миротворчої місії ООН на окупованому Донбасі, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону.

Петро Порошенко та Курт Волкер відзначили звільнення українських заручників наприкінці минулого року та важливість завершення цього процесу.

Було привернуто увагу до ухвалення Закону України про реінтеграцію окупованих територій як елементу спільної стратегії з відновлення суверенітету і територіальної цілісності України.Сторони наголосили на пріоритетності мирного, політико-дипломатичного шляху врегулювання ситуації на Донбасі.

____________
Командирське інформування 

23 січня

Президент разом з дружиною взяв участь у церемонії покладання квітів до пам’ятників Тарасу Шевченку і Михайлу Грушевському

Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко взяв участь у церемонії покладання квітів до пам’ятників Тарасу Шевченку і Михайлу Грушевському з нагоди Дня Соборності України та 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки.

До підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку був встановлений кошик квітів від Президента України із написом на стрічці «Великому Кобзарю від Українського народу». Президентське подружжя також поклало букети квітів до пам’ятника Кобзарю.

Президент з дружиною поклали букети квітів до пам’ятника Михайлу Грушевському. Також до підніжжя пам’ятника був встановлений кошик квітів від Президента України із написом на стрічці «Видатному державному діячеві від Українського народу».

Участь у церемонії також взяли Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко, представники Уряду, Парламенту, керівний склад Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, громадськості.

КОМАНДИРСЬКЕ ІНФОРМУВАННЯ

на 22 січня 2018 року

підготовлено відділом пропаганди Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України

АНДРІЙ РЕВА: РЕФОРМА ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБІЛЬШИТЬ РОЗМІР ЇХНІХ ПЕНСІЙ НА 77 ВІДСОТКІВ ТА ВРАХУЄ ІНТЕРЕСИ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ

Реформа пенсійного забезпечення військовослужбовців збільшить розмір їхніх пенсій на 77 відсотків та врахує інтереси учасників бойових дій. Про це Міністр соціальної політики Андрій Рева заявив в інтерв’ю, розповідаючи про реформу пенсійного забезпечення працівників силових органів. Урядовець підтвердив, що перерахунок пенсій відбудеться з 1 січня 2018 року, одразу після прийняття відповідного Закону.

“Після початку Пенсійної реформи у 2017 році, середня пенсія по країні зросла до 2448 гривень, а середня пенсія силовиків становить 2600 гривень, тобто вони практично зрівнялись. Це є негативна та неправильна ситуація, адже військові повинні мати більшу пенсію. Тому після проведення змін у пенсійному забезпеченні військовослужбовців, за нашими розрахунками, пенсії військових мають зрости не менш як на 77 відсотків”, - заявив Андрій Рева.

Міністр також акцентував увагу на дорученні Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана щодо першочергової підтримки пенсійною реформою військовослужбовців саме тих військових, які брали участь у бойових діях захищаючи Україну. Таким чином, механізми, що запроваджує реформа, дозволять диференціювати в більшу сторону розмір пенсій цих військових, у порівнянні з військовослужбовцями, які перебували в тилу.

ЗС УКРАЇНИ РОБЛЯТЬ ВСЕ НАЛЕЖНЕ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН УКРАЇНИ В РАЙОНАХ КОНФЛІКТУ — ГЕНЕРАЛ АРМІЇ УКРАЇНИ ВІКТОР МУЖЕНКО

Збройні Сили України готові й надалі плідно співпрацювати з Червоним Хрестом над вирішенням ключових гуманітарних питань на лінії зіткнення у Донбасі. На цьому у п’ятницю 19 січня під час зустрічі з головою делегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні Аланом Ешліманом наголосив начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України генерал армії України Віктор Муженко.

«Ми високо цінуємо конструктивну співпрацю, яка складається між Збройними Силами України та представниками Червоного Хреста. Готові працювати разом у вирішенні таких важливих питань як створення зон безпеки навколо об’єктів критичної інфраструктури, а також забезпечення руху через лінію зіткнення, зокрема, через КПВВ „Золоте“ та через міст поблизу Станиці Луганської», — наголосив генерал армії України Віктор Муженко.

«Люди, які нині залишаються на окупованих територіях, є громадянами України. Це наші люди, і ми, як Збройні Сили України, зробимо все можливе, щоб захистити критично важливі для них об’єкти інфраструктури. Руйнація таких об’єктів не лише становить небезпеку для українських військових, але й створює загрози для десятків тисяч людей, які опинилися на лінії зіткнення», — додав начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України.

Представник Червоного Хреста запевнив, що його організація продовжуватиме надавати допомогу в пошуку та ідентифікації українських військовослужбовців, які були захоплені в полон у ході бойових дій на Сході України, а також в організації їх обміну та повернення додому.

У РАЗІ ПОТРЕБИ КОЖНА БУДІВЛЯ В УКРАЇНІ БУДЕ ОБОРОНЯТИСЯ ЯК ДАП – командувач ДШВ ЗС України генерал-лейтенант МИХАЙЛО ЗАБРОДСЬКИЙ

У м. Краматорську на території окремої аеромобільної бригади відкрито пам’ятник загиблим захисникам України.

Основа – гранітна плита 3,5 метри заввишки була привезена з Житомирської області, на самому пам’ятнику зображений військовослужбовець 90 окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова старшина Максим Рідзаніч. Саме його група останньою виходила з Донецького аеропорту 23 січня 2015 року.

У відкритті взяли участь керівник Антитерористичної операції командувач Десантно-штурмових військ Збройних Сил України генерал-лейтенант Михайло Забродський, командири військових частин ДШВ та військовий капелан отець Василь Іванюк, який провів молебень та освятив символ увіковічення.

– Нині ми вкотре відзначаємо мужність і героїзм тих, хто залишився в ДАПі назавжди, хто пройшов через тортури та жахіття полону, хто залишився в живих та вийшов із понівечених споруд аеропорту. Ми продемонстрували Україні, Світу та навіть противнику, якщо того буде вимагати бойова обстановка – саме так буде оборонятися будь-яка будівля або квартал у будь-якому без винятку населеному пункті чи регіоні нашої держави, – командувач Сил АТО.

ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТРАДИЦІЇ Й СВЯТА
(інформаційно)

 22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ скривдженої України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як єдине тіло від Сяну до Дону.

Відновлення української держави – «української Речі Посполитої» – в сонмі слов'янських народів стало політичним кредо кирило-методіївських братчиків. У маніфесті від 10 травня 1848 р. Головна Руська Рада, перша українська політична організація Галичини, заявила про єдність 15-мільйонного українського народу та його земель, примусово поділених між Російською та Австрійською імперіями і підтримала національні права інших поневолених народів.

У другій половині ХІХ ст. українська інтелектуальна еліта, добре розуміючи всю небезпеку бездержавного існування народу та поділу його території між іншими державами, докладала величезних зусиль для взаєможивлення культур наддніпрянських та галицьких українців. З ініціативи українців-наддніпрянців О. Кониського, Д. Пильчикова та фінансової підтримки Є. Милорадович (Скоропадської) 1873 р. у Львові було створено Літературне товариство ім. Тараса Шевченка. Згодом реорганізоване в Наукове товариство ім. Тараса Шевченка, воно протягом кількох десятиліть виконувало роль національної академії наук, займалося підготовкою української наукової еліти, поширювало гуманітарні знання по обох берегах Збруча.

З кінця ХІХ ст. соборність стає одним з наріжних каменів ідеологічних декларацій, програм та маніфестів новостворених українських політичних партій. 1891 р. молоді українські радикали у Відні, ревізуючи програму Української радикальної партії, писали, що політичні потреби «вимагають, щоби кожна народність, під загрозою загибелі, була зорганізована в самостійний політичний організм: новожитну централістичну державу». Народна Рада, що утворилася у Львові 1885 р., у своїй новій програмі 1892 р. записала: «Ми, русини галицькі, часть народу русько-українського висше 20-ти мільйонового, маючи за собою тисячолітню минувшість історичну, народу, що утративши самодіяльність державну боровся віками за свої права державно-політичні, а ніколи не зрікався і не зрікається прав самостійного народу...». Програма Народної Ради може розглядатись як перша поширена політична програма національних дій. У ній ішлося про необхідність вільного розвитку українців як самостійної слов'янської народності, конституційної оборони її прав і інтересів підйому з економічного упадку, належних умов для греко-католицької церкви, розвитку народної освіти. Практично в той же самий час в Каневі, біля могили Т. Шевченка, члени новозаснованого таємного Братства Тарасівців в своєму політичному маніфесті оголосили, «що Україна була, єсть і буде завсіди окремою нацією, і як кожна нація, так і вона потребує національної волі для своєї праці й поступу». І далі: «Для нас свідомих українців єсть один український народ. Україна австрійська і Україна російська однак нам рідні, і жодні географічні межі не можуть роз'єднати одного народу, і аби була у нас моральна міць, то ні нас не зможкть відірвати від Галичини, ні Галичини від нас, бо ідеї, духху розірвати на два шматки не можна, як нічим не можна спинити Дніпрової течії: вона завжди опиниться у морі, які б перепони не були».
Образ одної, єдиної нероздільної вільної самостійної України «від гір карпатських аж по кавказькі», сформований М. Міхновським 1900 р., став загальновизнаним національним ідеалом, на якому зійшлися політичні сили України початку ХХ ст., в наступні десятиліття ідея соборності залишалась інтегральним чинником і чи не єдиним недискусійним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху.
Перша світова війна створила небезпечний прецедент, поставивши великі маси українців в лави воюючих одна з одною ворожих армій. Одночасно війна, яка обернулася шерегом революцій, створила якісно нові можливості для відновлення української державності та реалізації соборницьких прагнень. Проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки стало центральною подією Української революції 1917 – 1921 рр., логічним завершенням довготривалого національно-визвольного руху. IV Універсалом Центральної Ради і на мирових переговорах в Бересті з країнами Четверного блоку УНР твердо заявила про соборницьку перспективу своєї державної політики. Революція 1918 р. в Австро-Угорщині посилила надії українців Наддністров’я на здобуття права власного самовизначення, а факт існування державності на Великій Україні надавав їм упевненості в неминучості об’єднання нації в єдиній Українській Соборній Самостійній Державі.

6 жовтня 1918 р. на урочистому відкритті Державного Українського університету в Києві велике враження на присутніх справив виступ депутата австрійського парламенту д-ра Л. Цегельського, який зокрема виголосив: «Переповнене моє серце почуттям радости і тріумфу! Сьогодні положено найкращий камінець під будучину українського народу. Українська нація прилучилася до європейської культури, і це прилучення є найкращою запорукою, що Україна не загине. Я вірю, я певен в тому, що ви, браття, пригорнете й нас, галичан, до себе...». Злука двох частин одного народу закономірно мусила настати, її передчуття вже оволоділо умонастроями українців.

18 жовтня 1918 р. у Львові сформувалася Українська Національна Рада (УНРада) на чолі з Євгеном Петрушевичем, яка взяла у свої руки владу в західно-українських землях, проголосила, що Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття, які «творять цілісну українську територію, уконституйовуються... як Українська держава». Відповідальність боротьби за державність згуртовувала галицьких українців, змушувала шукати ефективні політичні рішення. УНРада заявили про намір творити національну державність і інкорпоруватися у єдину соборну державу, яка вже існувала на Великій Україні. Ідея соборності українських земель набула державного статусу. Важливим є й факт легітимності завершальної стадії соборницького процесу, який передував Акту Злуки. Ініціатори об'єднавчого руху – Українська Національна Рада та Директорія УНР – ще 1 грудня 1918 року в Фастові уклали Предвступний договір про наміри об'єднати населення і території обох утворень в одній державі: «Правительства обох Республік... уважають себе посполу зобов’язаними цю державну злуку можливо в найкоротшім часі перевести в діло так, щоби в можливо найкоротшім часі обі держави утворили справді одну неподільну державну одиницю».
3 січня 1919 року у Станіславі було ухвалено рішення про злуку, в якому зазначилося: «Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення Українського Народу, проголошує торжественно з’єднання з нинішним днєм Західно-Української Народньої Республіки з Українською Народньою Республікою в одну одноцільну, суверенну Народню Республіку».

УНРада сформувала повноважну делегацію до Києва, яка отримала завдання завершити оформлення об'єднання двох держав. Президент Ради Євген Петрушевич наголошував: «По лінії з'єдинення не було між нами двох думок».

Остаточна процедура оформлення соборності відбулася в Києві 22 січня, в першу річницю проголошення ІУ Універсалу Центральної Ради. В цей день був підписаний і оприлюднений спеціальний Універсал Директорії УНР, який дістав також назву Акту Злуки. Вітаючи січневе рішення УНРади, Директорія урочисто оголосила про те, що:
«Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.
Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.
Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка.
Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду».

Про перебіг тих подій у Києві залишили свої свідчення очевидці, на яких посилається у своїй книзі «На схилку віку» Левко Лукасевич. Стоїть морозний день, дерева вкриті інеєм. З самого ранку місто має святковий вигляд. Скрізь національні прапори і транспаранти. На балконах будинків розвішано килими й полотна з яскравими українськими малюнками. Особливо гарно удекоровано Софійську площу та сусідні вулиці. З-поміж них вирізняються будинок, де міститься центральна контора телеграфу, та дім Київського губернського земства. Тут на балконах портрети і погруддя Тараса Шевченка, прибрані національними стрічками, і також прапори. На Тріумфальній арці при вході з Володимирської вулиці до Софійської площі старовинні герби Східної України і Галичини. По всьому майдані на стовпах герби чи не всіх українських губерній і плакати. Об одинадцятій ранку під звуки музики почали йти сюди українські піхотні частини, артилерія та самострільні команди, котрі стали шпалерами з усіх чотирьох боків площі. За військом рушили люди, зібралася велика кількість народу, заповнила всю площу й сусідні вулиці. Чимало з присутніх забралися на дерева, щоб звідти краще побачити дійство. Розміщенням делегацій по місцях та всім церемоніалом свята завідував артист Микола Садовський. Незабаром поперед війська стали нові шереги з учнів, котрі в супроводі вчителів прийшли з національними прапорами і плакатами. З численних делегацій, що прибули на урочистості, першими з явилися службовці залізниць з великим транспарантом, на якому було написано: Слава українським Героям! Опісля надійшли делегації від міністерств та інших установ, були хресні ходи з усіх київських церков.

Духовенство зібралося у Софійському соборі на Службу Божу. Її правив єпископ черкаський Назарій. На майдані стає дедалі тісніше. Займають свої місця члени Галицької делегації, урядовці з головою Ради Міністрів Володимиром Чехівським, делегати Трудового Конгресу, представники Національного Союзу, найвищі цивільні та військові достойники, закордонні дипломати.

О дванадцятій під урочисті звуки дзвонів з Мазепинської дзвіниці й інших церков та гук гармат з Печерська із Софійського собору виходить на площу і стає навколо збудованого там аналою духовенство з хоругвами. У церковній процесії архієпископ катеринославський Агапіт і єпископи: мінський Георгій, вінницький Амвросій, черкаський Назарій, канівський Василь, уманський Дмитрій.

У тиші, що запала на якусь хвилину, здалеку почулися поклики «Слава!» на честь членів Директорії, котрі під'їжджали на автомобілях. Військовий оркестр грає Національний Гімн. Настає найурочистіший момент свята. Акт Соборності розпочав своїм привітанням представник Української Національної Ради, голова Галицької делегації Лев Бачинський, а Лонгин Цегельский зачитав заяву Президії Української Національної Ради і Державного Секретаріату про волю ЗУНР об'єднатися в одну Українську соборну державу. Цю заяву всі учасники сприйняли довготривалими оплесками.

Промовляв голова Директорії Володимир Винниченко, а професор Федір Швець виголосив текст Універсалу Соборності. Після цього архієпископ Агапіт відслужив з духовенством молебень у намірах українського народу й Української держави. Відбувся військовий парад галицького легіону Січових Стрільців, якими командував полковник Євген Коновалець.
Наступного дня Акт злуки був схвалений Конгресом Трудового народу України. Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі. Він став яскравим фіналом складного і тривалого шляху українців до консолідації етносу, перетворення його в єдину політичну націю, а також об'єднання території його споконвічного проживання в межах єдиної української держави.

У реальних обставинах 1919 р., коли Україна опинилась оточеною колом фронтів, УНР не вдалося відстояти. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам'яті українського народу. В українській суспільно-політичній думці ХХ ст. Україна інтерпретувалася лише як соборна держава. Етнонаціональна консолідація спиралася на такі засадничі підвалини, як спільне історичне минуле, спорідненість етнокультурних процесів, єдиний національно-визвольний рух ідеали свободи і незалежності. Іншими словами соборництво відіграло і відіграє роль наріжного каменя сучасної української національної ідеї, важливої складової становлення української політичної нації. Не випадково в роки радянської влади про подію 22 січня 1919 р. публічно не згадувалося, вона була табуїзована. Проте в пам'яті народу залишалася живою, 1990 року на її честь Народний рух України організував живий ланцюг від Львова до Києва, який окрилив і надихнув Україну, змусив повірити у власні сили і перестати боятись режиму.

Прикметно, що день Соборності припадає на період великої радості від Різдва Христового, радості людини , що благоговіє перед таїною Спасіння, переживає чудо великого оновлення. Утвердження єдності народу у соборній державі, чуття великої родини як у далекому 1919, так і сьогодні завжди було і є чудом оновлення.

Інформаційний вісник

на 20 січня 2018 року

підготовлено відділом пропаганди Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України

НА ФРОНТАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ

Путінські посіпаки виступили з гучним звинуваченням України: «Действия Киева ведут к «заморозке» конфликта в Донбассе, считает полномочный представитель РФ в Контактной группе по урегулированию ситуации на

Украине Б.Грызлов. Чтобы избежать этого РФ будет настаивать на обязательном протоколировании всех заявлений и предложений в ходе встреч гуманитарной подгруппы. В случае отказа какой-либо из сторон от подобного протоколирования РФ будет информировать об этом международную общественность. «Без подобной, на первый взгляд, сугубо технической меры продвижение вперёд в решении политических вопросов — главных вопросов урегулирования — представляется невозможным», — отметил он. //ria.ru

КОМЕНТАР: 18 січня 2018 року Верховна Рада України ухвалила закон про реінтеграцію Донбасу. Це неабияк розлютило російських керманичів і їх прислужників. Оскільки санкції європейських країн і США тільки будуть посилюватися… Отже, відповідно до документа Росія визнається державою-агресором, на яку покладається відповідальність за окупацію українських територій. При цьому, під час окупації вона використовувала свої регулярні з’єднання і підрозділи збройних сил.

Зазначимо, що законопроект про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях підтримали 280 народних депутатів. Згідно із законопроектом, тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях визнаються частини території України, в межах яких збройні формування і окупаційна адміністрація РФ встановили і здійснюють загальний контроль: сухопутна територія і її внутрішні води в межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, внутрішні морські води, прилеглі до цієї території, надра під територіями і повітряний простір над цими територіями. Закон визначає, що тимчасова окупація РФ територій України, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ ніяких територіальних прав.

Президент України П.О.Порошенко: «Ми продовжуватимемо прокладати шлях для реінтеграції окупованих українських земель політико-дипломатичним шляхом. Це – ключовий сигнал відповідного Закону, який сьогодні ухвалила ВР за моєї ініціативи. Це – сигнал і для Донбасу, і для Криму: ви – невід’ємна частина України!»

Водночас, І.Луценко, Представник Президента України у Верховній Раді України зазначила, що ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу дасть змогу розпочати роботу над формуванням консолідованої скарги проти Російської Федерації за збитки, заподіяні її агресією проти України.

«Ми хочемо у Комітеті закордонних справ провести нараду стосовно створення робочої групи по формуванню консолідованої скарги проти Російської Федерації як країни-агресора. Поки не був прийнятий закон (про реінтеграцію Донбасу №7163 - ред.), це було лише бажанням. А після його ухвалення і визнання Росії країною-агресором ми вже можемо створювати таку робочу групу по формуванню консолідованої скарги. Матеріали є». // ukrinform.ua

Також вона розповіла про збитки України від агресії Російської Федерації – на сьогодні ці збитки сягають понад 50 млрд доларів.

«У цій сумі не враховані кошти, які підуть на відновлення цього регіону. І ми ще навіть не говоримо про Кримський півострів, де збитки будуть рахуватися в рази більше: починаючи від втрачених можливостей видобутку енергетичних ресурсів, нафти й газу, у шельфі Чорного моря та закінчуючи зруйнованими структурами та віджатими підприємствами», - зазначила вона.

Крім того, 18 січня 2018 року в Мінську відбувається перше в цьому році засідання Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України (ТКГ). Представники української сторони розраховують насамперед, що у цьому році вдасться вирішити питання з введенням миротворчої місії ООН на схід України. //rbc.ua Також, українська сторона у Тристоронній контактній групі щодо Донбасу вирушила до Мінська із новими списками на обмін заручників. 

О.Айвазовська, член політичної підгрупи ТКГ на своїй сторінці у facebook: «18 січня відбудеться перше в новому році засідання ТКГ у Мінську та відповідних підгруп. Хоча традиційно «за деревами лісу не видно» і аудиторія забуває про першопричину міжнародного збройного конфлікту між Україною та РФ, варто зберігати холодною голову та гарячим серце в питанні консультацій в Мінську, чи перемовин у Нормандському форматі. Наприкінці року українські громадяни, серед яких заручники з військових та цивільного населення повернулись додому, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив нещодавно, що одним з пріоритетів організації стане врегулювання конфлікту на Донбасі, а санкції проти РФ були продовжені і будуть посилені найближчим часом. Щиро сподіваюсь, що цей рік стане вікном можливостей щодо миротворчої місії ООН з якісним та змістовним мандатом».

М.Чаплига, Представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини повідомив: «Зустріч представників гуманітарної підгрупи запланована на 18 січня у Мінську. На ній планується обговорити та проаналізувати підходи та процедуру минулого обміну, визначити процедуру нового, а також визначити та обговорити списки осіб, які підлягатимуть наступному обміну». // unn.com.ua

За його словами, з української сторони насамперед обговорюватиметься з представниками ОРДЛО подальша доля понад 20 осіб, які з різних причин минулого разу не були видані Україні.

ОКРЕМІ ПОДІЇ У РОСІЇ ТА СВІТІ

Д.Трамп звинуватив Росію у допомозі КНДР в обхід санкцій //pravda.com.ua

Президент України США Д.Трамп звинуватив Росію в тому, що вона допомагає КНДР подолати міжнародні санкції. «Росія нам абсолютно не допомагає», - зазначив він. З другого боку, Президент США похвалив зусилля Китаю, що блокує поставки нафти і вугілля режиму в Пхеньяні. Вказавши, що Пекін міг би робити ще більше для подолання кризи навколо північнокорейської ядерної програми, Трамп знову дорікнув Росії в тому, що Москва частково зводить нанівець зусилля Пекіна. «Москва знищує частину того, що робить Китай», - заявив глава Білого дому. «Він може багато чого зробити», - сказав Трамп про президента Росії В.Путіна. «Але ... в деяких випадках, ймовірно, те що не дає Китай (поставки в КНДР - ред.), Росія дає. Таким чином, чистий результат не такий гарний, як може бути».

В останні місяці в порушення міжнародних санкцій російські танкери не менше трьох разів поставляли паливо в Північну Корею. Росія заперечує звинувачення в порушенні санкцій проти Північної Кореї.

Як відомо, Рада Безпеки ООН 22 грудня одноголосно прийняла рішення посилити санкції проти Північної Кореї через безперервні ракетні і ядерні випробування в цій країні. З 1 січня дозволено поставляти в КНДР вже не 2 млн., а лише 500 тисяч барелів палива на рік. Заборонено ввезення в Північну Корею продовольчої і сільськогосподарської продукції, машин, електричних приладів, землі, каменю і дерева. Забороняються також поставки Пхеньяну промислового обладнання, транспортних засобів, заліза, сталі та інших металів. КНДР відкидає нові санкції Радбезу ООН.

КОМЕНТАРІ ГРОМАДСЬКИХ ДІЯЧІВ, ЕКСПЕРТІВ, О ЧЕВИДЦІВ ПОДІЙ

Бумеранг повертається: Бойовики «ДНР» влаштували в РФ криваву бійню //patrioty.org.ua

У Краснодарському краї на Новий рік місцеві «козаки», які раніше воювали в лавах терористів на Донбасі, почали стрілянину в одному з кафе, в результаті якої були вбиті троє людей. Інцидент прокоментував журналіст Денис Казанський: «31 грудня в Росії сталася стрілянина в одному з кафе Краснодарського краю, у результаті якої були вбиті троє людей. Випадок загалом для нас малоцікавий, якби не одна обставина. З'ясувалося, що стрілянину влаштували колишні бойовики «ДНР», які раніше воювали на Донбасі

проти України – О.Ставічус і О.Миронов. Убили вони місцевих вірмен. Зброю, з якої стріляли, бойовики за словами їхніх знайомих, привезли з Донбасу. Такі антифашисти...» - написав він. Журналіст також опублікував на своїй сторінці відео інциденту.

Бойовики планують обстріляти власні позиції та житлові квартали по обидва боки лінії розмежування – Прес-центр штабу АТО // unian.ua

Такі наміри свідчать про зацікавленість ворога у подальшому загостренні конфлікту на Донбасі. Контрольовані Росією бойовики планують у день проведення у Мінську засідання Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі, обстріляти власні позиції та житлові квартали по обидва боки лінії розмежування. «За оперативною інформацією, у день зустрічі у Мінську Тристоронньої контактної групи, противник планує цинічно здійснити обстріли з використанням важкого озброєння власних позицій та житлових кварталів населених пунктів з обох боків лінії розмежування – як на контрольованій, так і на непідконтрольній Україні території», - йдеться у повідомленні з посиланням на розвідку. «Такі плани бойовиків спрямовані на дискредитацію України та її Збройних Сил не лише в очах світової спільноти, а й на збурення ненависті з боку цивільного населення тимчасово окупованих територій. Крім того засвідчує зацікавленість ворога у подальшому загостренні конфлікту», - завили у штабі.

ТРОХИ ГУМОРУ

Гитлер был таки талантливым менеджером. Сумел разрушить свою страну за 12 лет. А тут некоторые уже 18 лет вошкаются... Но уверен - результат будет!

***

Российский сенатор Алексей Пушков, обильно поливающий грязью страны Европы и защищающий Россию от НАТО, по сообщениям СМИ, встретил Новый год вместе с семьёй в Испании, в стране НАТО. Классический патриот, просто эталонный, ну не в Саратов же ему ехать на праздники, в самом деле.

***

Утром в логове НАТО - вечером громить НАТО в твиттере. Такая у Пушкова профессия - политическая проститутка.

***

“Массажист Путина” Константин Голощапов оказался основателем музея Фаберже в Баден-Бадене, один из экспонатов которого – “ротшильдовское” пасхальное яйцо за $18,5 млн - Путин подарил Эрмитажу на 250-летие.

***

Это ложь, что Мария Захарова страдает алкоголизмом! Она им наслаждается.

____________
Командирське інформування 

19 січня
Водохреща

Свято Водохреща, що відзначається 19 січня, має й іншу назву — Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання: чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а саме цей день. Відповідь проста: справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду.

Святкувати Богоявлення християни почали ще з апостольських часів. Збереглося свідчення святителя Климента Олександрійського від II століття про нічне пильнування, яке вчиняється перед святом Водохреща Господнього. Починаючи з III століття, Григорій Чудотворець, мученик Іполит і всі великі отці Церкви проводили в день свята особливі розмови з паствою, у яких роз’яснювали його зміст.

Свято Богоявлення Господнього у перших віках християн­ства вважався збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про Його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного розмноження хліба. Тому й нашу назву “Богоявлення” треба розу­міти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.

У давнину на Водохреща відбувалося урочисте хре­щення оглашенних, яке називали також світлом або просвіченням, а оглашенні звалися просвічені. Звідси і празник Богоявлення звався просвіченням, празником світел і святими світлами, бо Ісус прийшов, щоб усіх просвітити. “Народ, який сидів у темноті, — читаємо у святому Євангелії, — побачив велике світло. Тим, що сиділи в країні й тіні смерти, зійшло їм світло” (Мт. 4, 16). Деякі автори дотримуються тієї думки, що цей празник ще й тому звався празником світла, бо в час хрещення оглашенних Божий храм освітлювали великою кількістю свічок, які були символом світла пізнання правдивого Бога.

Святий Григорій Богослов († 389) своїй проповіді на Богояв­лення дає назву “Слово на святі світла явлінь Господніх”. Він її починає так: “Знову мій Ісус і знову таїнство… (себто знову новий празник після Христового Різдва), таїнство переможне й божест­венне, що звіщає нам небесну світлість! Бо святий день світел, що його ми дочекалися і удостоїлися празнувати, має за початок Хрещення мого Христа справжнє світло, що просвічує кожну люди­ну, що приходить на світ” (Йо. 1, 9). А в наступній проповіді про святе водохрещення він пояснює, що розуміє під просвіченням. “Учора ми празнували, — каже він, — пресвітлий день світел…, а сьогодні говоритимемо про хрещення і його благодійну дію на нас… Просві­чення це підмога у нашій немочі, відложення тіла, прямування за Духом, спілкування зі Словом, виправлення створення, потоплення гріха, причастя світла, розвіяння тьми. Просвічення це колісниця, що підносить до Бога, співподорожування з Христом, скріплення віри, удосконалення ума, ключ царства небесного, зміна життя, скинення ярма, розірвання кайдан, зміна єства. Просвічення, — чи маю ще більше перелічувати? — це найкращий і найвеличніший з Божих дарів… Та цей дар, як і його Датель Христос, зветься багатьма різними іменами… Ми його звемо даром, благодаттю, хрещенням, помазанням, просвіченням, нетлінною одежею, купіллю відродження, печаттю і всім, що для нас гідне почести”.

Західна Церква в давнину звала Господнє Богоявлення днем появи або появ і в його святкуванні звеличувала такі події: появу звізди, поклін мудреців, хрещення Ісуса та чудо в Кані Галилей­ській. Святий Августин († 430) у своїй проповіді на Богоявлення каже: “Сьогодні ми празнуємо таїнство Богоявлення у світі. Сьогод­ні Бог і на небі у звізді дав вістуна про своє Різдво, і хрещенням у Йордані освятив води для обнови людського роду, і в Кані Гали­лейській на весіллі змінив воду у вино, і п’ятьма хлібами наситив п’ять тисяч людей”.

На відміну від багатьох інших свят, що поєднали традиції народні й церковні, це суто християнське свято, воно прийшло до нас із запровадженням християнства. Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді.

Своїм водохрещенням у Йордані Спаситель започаткував Таїнство водохрещення – одне із семи головних церковних таїнств, через яке людина ніби наново народжується для життя во Христі. На честь євангельської події в цей день, а також напередодні (у водохресний Святвечір) у всіх православних храмах відбувається чин Великого водоосвячення.

До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина «оновлюється» для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутня під час освячення храмів, жилих і господарських будівель, а також усіх предметів, що використовуються під час богослужіння. Свячена на Водохреще вода має вживатися натще. Вважається, що саме за цієї умови вона має найбільшу силу. До магічних властивостей свяченої води відносять здатність гамувати пристрасті, відганяти від оселі злих духів, дарувати хворому одужання часто навіть від невиліковних хвороб. Деякі священики переконані, що не існує ліків кращих за святу воду.

Може виникнути питання, навіщо треба щороку знову і знову освячувати воду? Відповідь досить проста. Світ наш сповнений гріхів, а церква, освячуючи воду, повертає водній стихії первинну чистоту. Священики акцентують увагу на тому, що Бог не творить чудес там, де людина їх очікує просто з цікавості, без щирого наміру скористатися ними задля власного спасіння. Щоб свячена вода приносила користь, необхідно дбати про чистоту власних думок і вчинків.

Але повернемося до опису свята Водохрещення. За тиждень до свята чоловіки вирубують із річкового льоду хрест великого розміру, обливають червоною фарбою або й просто буряковим квасом. Так само з льоду вирубують престол побіч хреста. Завершують святкову композицію соснові або ялинові гілки у вигляді арки — це «царські врата».

На березі річки, знову ж таки біля льодового хреста, відбувається ще одне нетривале святкове богослужіння, потім священик занурює в річкову воду (в ополонку, йордань) хрест під спів хору «Во Йордані хрещуся тобі, Господи…». Ось тепер вода вважається освяченою, і люди набирають з ополонки у принесений із собою посуд свячену воду. Після всіх процедур громада повертається додому. За народними віруваннями, коли священик опускає хрест у ополонку, з річки вистрибує нечиста сила, і гуляє вона землею до тої пори, поки якась жінка не випере в річці білизну. Господині не квапилися повертати нечисту силу у воду — хай побільше її загине від сильних морозів. За легендою, на Водохрещенпя вода в річці на якусь мить перетворюється на вино.

Принісши додому свячену воду, господар кропить усе в оселі й господарстві. Уся родина сідає до столу, перед їжею випивши свяченої води. Після обіду дівчата йдуть до річки, щоб умитися йорданською водою — задля вроди та здоров’я. Подекуди зберігається звичай співати господарю оселі величальні пісні:

Гей, пане господарю,

У господі, як в раю:

У тебе воли половії,

У тебе плуги золотії,

У тебе двори кедровії,

У тебе столи калиновії…

Величальні пісні годиться завершувати побажаннями добра, щастя, злагоди та багатства, наприклад, такими:

Гей, пане господарю,

Щасти, Боже, з Йорданом,

І з водицею, і з царицею,

З усім домом, з усім добром,

І з синами-соколами,

І з дочками-чічками…

У відповідь на таке щедре побажання всього найкращого господар дому обдаровує співців грішми.

Перший понеділок після Водохрещення — святий. Цього дня можна їсти тільки пісні страви.

Інформаційний вісник

на 18 січня 2018 року

підготовлено відділом пропаганди Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

Генерал армії України Степан Полторак, Міністр оборони України: «Відомчі відзнаки «Вогнепальна зброя» та «Холодна зброя» вручатимуться тільки один раз лише діючим військовим та звільненим у запас».

Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак виступив із ініціативою обмежити себе в праві нагороджувати відзнакою «Вогнепальна зброя» та «Холодна зброя» цивільних осіб.

Відтепер відзнаками Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» та «Холодна зброя» можуть бути нагороджені лише військовослужбовці ЗС України та інших силових структур, а також ті, хто був звільнений у відставку або запас з правом носіння військової форми одягу.

Відповідний Наказ, підписаний Міністром оборони України генералом армії України Степаном Полтораком, вступив у дію 15 січня 2018 року. Згідно з Наказом такою нагородою громадяни визначеної категорії зможуть бути нагороджені лише один раз.

За словами Міністра оборони України, це рішення дозволить удосконалити нормативно-правову базу з питань нагороджень та визначити чітке коло осіб, які можуть бути нагороджені згаданою відзнакою.

НА ФРОНТАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ

Нова російська провокація: «Первый зампред комитета Госдумы по делам СНГ К.Затулин предложил подвергнуть ревизии Договор о дружбе и сотрудничестве между Россией и Украиной. Депутат от «Единой России» считает, что часть договора, в которой говорится о признании странами территориальных границ, «односторонне выгодна» Украине. Затулин подчеркивает, что при ратификации договора в 1999 году Россия подтвердила принадлежность Крыма и Севастополя территории Украины. Хотя Россия была против включения в договор пункта о границах, он был включен в текст без конкретных условий, «Наша трактовка договора состоит в том, что признание границ взаимосвязано с дружбой, сотрудничеством и партнерством. То есть — нет дружбы, возникает повод все вопросы решать заново, в том числе и вопросы по границам», — пояснил депутат. По мнению Затулина, договор о дружбе или его часть нужно денонсировать». //vesti.ru

КОМЕНТАР: Нахабні пропозиції Затуліна, Путіна, Лаврова будуть звучати настільки довго, наскільки вистачить запасу міцності чекістської Росії.

В Україні ж відповіли на бажання РФ розірвати Договір про дружбу, щоб не визнавати кордону. Український дипломат вказав на норму міжнародного права, яку не зможе змінити навіть Путін.

Навіть якщо Росія вийде з Договору про дружбу, співробітництво і партнерство з Україною, то вона все одно повинна буде поважати українські кордони, як про це йдеться в Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року.

Надзвичайний і Повноважний Посол України, екс-представник в Раді ООН з прав людини В.Василенко вважає повною нісенітницею розмови в Росії про денонсацію Договору, тільки щоб не визнавати українські кордони (в які входить Крим). «З точки зору права це взагалі нісенітниця. Вони і так не визнають ніяких кордонів - вони навіть не визнають право України на існування. Для них міжнародне право не указ, вони роблять те, що їм заманеться», - сказав В.Василенко.

Дипломат вказав на Віденську конвенцію про право міжнародних договорів 1969 року, в якій вказується, що розірвання договору в односторонньому порядку не звільняє ініціатора денонсації документа від визнання міжнародних кордонів держав.

«Це загальновизнана норма міжнародного права, і її не може змінити ні Затулін, ні Держдума, ні Путін. Росія і зараз порушує кордони України. Навіть якщо вони пред'являть нам якісь претензії після розірвання договору, ці претензії все одно будуть неправомірними», - підкреслив він. // segodnya.ua

А ось що з цього приводу говорять самі росіяни.

І.Яковенко, російський журналіст: «Во-первых, Затулин – это все-таки не Кремль. Это большая удача для человечества, что все-таки Затулин пока еще не в Кремле, потому что на самом деле это была бы очень серьезная проблема при всем отвращении, которое нормальные люди испытывают к Путину, но все-таки и то, что делают, и говорят такие люди как Затулин, Семен Багдасаров (российский политик - Ред.), Содомовский и прочие посетители и обитатели федеральных телеканалов. В общем-то это люди, которые могут действительно привести к большой войне.

Я думаю, что предложение Затулина не будет поддержано Государственной Думой, я на это надеюсь. Я надеюсь, что это безусловно предложение, которое согласовано с Кремлем. И это предложение – своего рода пробный камень и запугивающее движение, попытка запугать, сказать, что вот у нас может быть и такое.

Открытое заявление о том, что Россия не признает границу Украины на самом деле является абсурдным. Оно ничего вообще не меняет, потому что оно еще раз будет подтверждать, что Россия не признает международного права, Россия не признает государственных границ, которые официально признаны мировым сообществом.

То, что Россия сейчас ведет войну и оккупировала значительную часть территории Украины – это факт. Закрепить этот факт каким-то актом юридическим – что от этого изменится. Поэтому я думаю, что это провокация, пробный шаг, который, я надеюсь, все-таки Кремлем поддержан не будет и не будет носить характер официальной, государственной, международной политики. Я надеюсь, что это предложение останется фактом биографии господина Затулина». //obozrevatel.com

Варто відзначити, що Костянтин Затулін – підозрюваний у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. У серпні 2016 року генпрокурор Ю.Луценко назвав прізвища 18 російських військових чиновників, яким повідомили про підозру в організації гібридної війни з Україною. Ключовою особою в організації називали радника президента Росії Сергія Глазьєва. У записі, який продемонстровала ГПУ, Затулін спілкується з Глазьєвим 28 лютого 2014 року щодо «фінансування правопорушень в Одеській і Харківській областях». У розмові йдеться також про фінансування загонів «казаків». //umoloda.kiev.ua

ОКРЕМІ ПОДІЇ У РОСІЇ ТА СВІТІ

«Россия – главная угроза для Европы»: в Пентагоне напомнили о войне в Украине //segodnya.ua

Россия является главной угрозой международной безопасности, что особенно стало заметно после вторжения российских войск в Грузию и Украину. Глава объединенного комитета начальников штабов армии США, генерал Джозеф Данфорд, сообщает пресс-служба Пентагона: «Россия является самой большой угрозой на континенте, и альянс создает возможности для сдерживания восточного соседа. Россия модернизировала военную сферу, включая и модернизацию своего ядерного потенциала, модернизацию своих морских возможностей, развитие новых возможностей в области кибернетической и электронной войны».

Данфорд отметил, что стоит только посмотреть на поведение Москвы, вспомнив последние ее конфликты с Грузией и Украиной, чтоб понять все серьезность угрозы. Он напомнил, как несколько десятков тысяч российских военных вторглись на грузинскую территорию и по сей день продолжают удерживать некоторые регионы.

«В Украине Россия незаконно аннексировала Крым в 2014 году и присоединила к РФ. Русские использовали танки и солдат без опознавательных знаков. Российские войска продвинулись дальше на запад в Донецкой области, и в этом регионе продолжаются боевые действия. Народы имеют право защищаться и не подвергаться нападению со стороны других. Это по-прежнему является нарушением суверенитета», – рассказал американский генерал и добавил, что РФ применяет нетрадиционные способы ведения войны – кибератаки, экономическое и политическое влияние.

Данфорд заметил, что конфликт в Украине и аннексия Крыма привлекли внимание НАТО к российской угрозе, начав укреплять свои границы с Россией, вводя войска в страны Балтии, Польши.

Ранее Министр обороны Украины С.Полторак заявлял, что ситуация на Донбассе – это опасный сигнал всему Западу. Он призвал европейских партнеров совместно противостоять российской агрессии.

У Латвії КДБістів позбавили статусу ветеранів Другої світової війни //ua.korrespondent.net

Колишніх співробітників КДБ прирівняли до осіб, засуджених за злочини проти людства.

Президент Латвії Раймонд Вейоніс проголосив закон про статус учасника Другої світової війни, згідно з яким колишні співробітники КДБ, а також члени партії Гітлера позбавляються відповідного статусу.

Відповідно до закону, статус учасника Другої світової війни буде надано громадянам Латвії, які воювали в регулярних військових частинах як проти нацистської Німеччини, так і проти СРСР.

Разом з тим, учасниками Другої світової війни не будуть визнані також члени націонал-соціалістичної партії Німеччини і її воєнізованих структур, співробітники таємної поліції і служб безпеки цього режиму.

Цей статус не буде надано також співробітникам КДБ СРСР або ЛРСР, за винятком співробітників їх фінансових і адміністративно-господарських структурних підрозділів.

Крім того, статус учасника Другої світової війни не буде присвоюватися особам, засудженим за злочини проти людства та інші аналогічні злочини.

У Москві невідомі влаштували сміливу акцію //ustymenkooleh.patrioty.org.ua

У мережу потрапило відповідне фото, передають Патріоти України. У коментарях користувачі відзначають, що такий напис можна побачити по всій Москві… «Це ж як треба було людей довести!», «Іди мерщій в Мавзолей!» - пишуть росіяни.

КОМЕНТАРІ ГРОМАДСЬКИХ ДІЯЧІВ, ЕКСПЕРТІВ, О ЧЕВИДЦІВ ПОДІЙ

А.Піонтковський, політичний діяч, розповів про переполох в Кремлі через санкційний удар США: «Думают о чем угодно, но не о путинской судьбе» //ustymenkooleh.patrioty.org.ua

Глава РФ Володимир Путін з гаранта безпеки перетворився на загрозу для їхніх активів. «Вони (еліта, олігархи - ред.) думають сьогодні про майбутнє, про те, як би перефарбуватися, як використати протестний рух, може бути, спробувати його очолити або присягнути якомусь новому дракону, щоб зберегти все по-старому всередині країни і врятувати хоча б частину авуарів в заморських общаках. Коротше, про що завгодно, тільки не про путінську долю», - сказав А.Піонтковський.  Умови для мирної антикримінальної революції в Росії зараз більш сприятливі, ніж будь-коли раніше.

Ватажки «ДНР» заборонили бюджетникам виїжджати на територію України //unian.ua

З працівників бюджетних організацій на окупованій території Донецької області збирають зобов'язання не виїжджати на територію, підконтрольну Україні. Про це повідомило джерело з Донецька. «Привіт з Північної Кореї. Усім бюджетним організаціям прийшли розпорядження – зібрати зобов'язання не виїжджати на територію України. Для фільтрації на пунктах пропуску вже стоять вагончики МДБ і всіх повертають назад», – повідомив співрозмовник. За його словами, вже ходять чутки, що наступним етапом запровадять заборону військовозобов'язаним залишати територію «ДНР». «У «комісарів» кадровий голод – всі грамотні фахівці звалили, а швондери і шарікови тільки віджимати і здатні – ось тільки нічого. А тут ще «Ерефія» скоротила фінансування і розіслала розпорядження «міністрам» – вишукати резерви», – повідомляє джерело.

____________
Командирське інформування 
17 січня

Начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України генерал армії України Віктор Муженко розпочав офіційний візит до Брюсселя, де візьме участь у роботі Військового комітету НАТО на рівні начальників генеральних штабів.

Глава української делегації візьме участь у засіданні Військового комітету НАТО у форматі з Україною, а також у засіданнях операційних партнерів місії НАТО в Афганістані «Рішуча підтримка» та засіданні, присвяченому співробітництву у форматі «Проекціювання стабільності».

У штаб-квартирі НАТО генерал армії України Віктор Муженко проведе також низку двосторонніх зустрічей з політичним та військовим керівництвом НАТО, начальниками генеральних штабів збройних сил інших країн. Темою обговорення під час цих зустрічей будуть поточні аспекти регіональної безпеки та практичні питання військової співпраці з країнами Альянсу та країнами-партнерами.

Міністр оборони України оглянув презентацію окремих зразків продукції військово-промислового комплексу Республіки Хорватія

Вчора,  під час офіційного візиту до Республіки Хорватія Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак оглянув презентацію окремих зразків продукції військово-промислового комплексу Республіки Хорватія, озброєння та оснащення військовослужбовців Збройних сил Хорватії.

— Вражений здобутками військово-промислового комплексу Республіки Хорватія, — наголосив, оглянувши сучасні зразки техніки та озброєння, Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак.

— Всі зразки озброєння, військової техніки та оснащення пройшли серйозні випробування з урахуванням досвіду тих військовослужбовців, які були задіяні в бойових операціях, — Віце-прем’єр-міністр-Міністр оборони країни пан Дамір Крстичевич.

_____________
Командирське інформування 
16 січня

Січневе небо Прикарпаття гартує військових авіаторів

   Погода над військовим летовищем в Івано-Франківську відмовилась сприяти першим в 2018 році польотам авіації.

Військовим льотчикам довелося вчергове показувати свій професіоналізм не зважаючи на складні метеоумови. Декілька годин тривало протистояння авіаторів з негодою. Військові льотчики вкотре показали фаховий рівень та льотну майстерність навіть при встановленому мінімумі погоди. Повітряні майстри вперто долали низьку хмарність із зарядами снігу в умовах обмеженої видимості, адже для пілота бойового літака вкрай важливо вміти відчувати свою машину навіть за таких умов.

Для професіоналів своєї справи немає перешкод. Всі поставлені на льотну зміну завдання було виконано успішно.

Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак

Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак виступив із ініціативою обмежити себе в праві нагороджувати відзнакою «Вогнепальна зброя» та «Холодна зброя» цивільних осіб.

Відтепер відзнаками Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» та «Холодна зброя» можуть бути нагороджені лише військовослужбовці ЗС України та інших силових структур, а також ті, хто був звільнений у відставку або запас з правом носіння військової форми одягу.

Згідно зазначеного Наказу, такою нагородою громадяни зазначеної категорії зможуть бути нагороджені лише один раз. Відповідний Наказ, підписаний Міністром оборони України генералом армії України Степаном Полтораком, вступає у дію сьогодні, 15 січня.

За словами Міністра оборони України, таке рішення дозволить удосконалити нормативно-правову базу з питань нагороджень та визначити чітке коло осіб, які можуть бути нагороджені даною відзнакою.

_____________
Командирське інформування 
15 січня

В Збройних Силах України проходять службу в оперативному резерві понад 140 тисяч резервістів. Переважна їх більшість — колишні мобілізовані з бойовим досвідом, яких після завершення терміну служби зарахували в оперативний резерв, що є обов’язковим під час особливого періоду. В даний час ведеться робота щодо переходу від обов’язкової служби у резерві до добровільної із підписанням контракту на службу у військовому резерві. З метою спільного опрацювання шляхів такого переходу, пошуку вагомих стимулів для укладання контрактів на службу у військовому резерві при Генерального штабі ЗС України створили Раду резервістів Збройних Сил України.

— Наша мета — формування добровільного резерву з осіб, які за власним бажанням укладатимуть контракт із командиром своєї бригади, самостійно прибуватимуть на збори і виконуватимуть обов’язки у складі своєї частини, — зазначив начальник відділу впровадження служби в резерві мобілізаційного управління Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України полковник Михайло Щербіна.

На збори залучили резервістів, які представляють бойові бригади всіх видів та окремих родів військ Збройних Сил України. Саме вони і сформували Раду резервістів, яка виконуватиме функції колективного дорадчого органу при Генеральному штабі. Шляхом голосування було обрану голову, заступника та секретаря Ради. Також розпочато роботу з опрацювання відповідного Положення Ради, плану роботи на 2018 рік та проекту Закону України щодо соціальних пільг і гарантій резервістам за контрактом.

— Сподіваюся, що наша робота дасть змогу зробити навчальні збори резервістів у складі бригади кращими, більш організованими та злагодженими. Розпочнемо роботу з обробки всіх тих пропозицій, які були висловлені під час зборів. Будемо працювати з юристами та законодавцями, тому що є потреба внесення змін до деяких законів та нормативно-правових актів, — розповів голова Ради резервістів молодший сержант Тарас Ткалич.

Завдяки створенню цієї Ради резервісти зможуть напряму надавати свої пропозиції до керівництва Збройних Сил України, надати допомогу в опрацюванні законодавчих ініціатив та просто просувати саму ідею служби у резерві як досить потужний інструмент посилення обороноспроможності країни.

— Члени Ради резервістів виконуватимуть представницькі функції Ради на місцях, тобто кожен в своїй області. Вони співпрацюватимуть з військовими комісаріатами, з бригадами та самими резервістами. Таким чином, я думаю, ми покращимо умови проходження служби у військовому резерві, якість підготовки на зборах резервістів, вирішимо кадрові проблемні питання, — зазначив заступник голови Ради резервістів молодший лейтенант Мирослав Гай.

Головне завдання Ради — організація взаємодії між резервістами та керівництвом Генерального штабу, надання допомоги щодо організації підготовки оперативного резерву Збройних Сил України. Передбачається, що в подальшому Рада резервістів буде збиратися щоквартально.

_____________
Командирське інформування 
11 січня
Формування правової культури та правової свідомості
військовослужбовців Збройних Сил України

_____________

Командирське інформування 
10 січня

Теленарис «Боротьба за Україну» про долі військовослужбовців, які захищають Україну на сході

Розповідь про непростий життєвий шлях військового комісара Одеського обласного військового комісаріату полковника Юрія Бєлякова, який ще зовсім молодим на війні в Афганістані отримав важке поранення та залишився без руки. Не дивлячись на це, не лише не кинув армію, а швидше навпаки, вже у 2014 одним з перших попрямував на схід захищати Україну.

Про любов і про війну, про друзів і про те, як вони гинуть на очах від ворожих куль — далі у програмі журналістів ТРС МО України «Бриз».

Британські інструктори розпочали черговий етап підготовки українських військових правоохоронців

Протягом 2 тижнів на базі Навчального центру Військової служби правопорядку у ЗС України інструктори з Великої Британії тренуватимуть понад 30 слухачів, які вдосконалюватимуть професійну майстерність, набуватимуть нових знань та навичок з ведення оборонних дій в міських умовах та протидії саморобним вибуховим пристроям.

Як розповів начальник Центру майор Олег Керницький, відкриття чергового етапу навчання засвідчує незворотність реформ в оборонній сфері нашої держави та наближення Збройних Сил України до європейських стандартів.

— Наші військовослужбовці здобули чималий досвід здійснення професійної діяльності в районі проведення антитерористичної операції, і переконаний, що вони мають чим поділитися з нашими міжнародними партнерами, — повідомив майор Олег Керницький.

Варто зазначити, що іноземні інструктори співпрацюють з оборонним відомством в рамках операції «Орбітал» і вже провели чимало різнопланових тренінгів та курсів для українських військовослужбовців.

_____________

Командирське інформування 
9 січня
Американські літаки здійснили розвідку над Кримом і Донбасом

Два американських військових літаки – морський розвідник P-8A Poseidon і дальній важкий безпілотник RQ-4A Global Hawk – у неділю здійснили масштабну розвідувальну операцію, що охопила також територію Криму.

Як повідмляє «Інтерфакс-Україна», за інформацією моніторингових даних західних авіаційних ресурсів, стратегічний безпілотний літальний апарат ВВС США RQ-4A Global Hawk з бортовим номером 12-2050, який у неділю також проводив розвідку вздовж лінії розмежування на Донбасі, після цього протягом декількох годин курсував вздовж узбережжя Криму, починаючи від його західної частині до Керченської протоки.

Одночасно патрульний протичовновий літак ВМС США P-8A Poseidon з бортовим номером 168432 і позивним PS076, що вилетів з авіабази Сігонелла на італійському острові Сицилія і який у неділю був помічений поблизу Севастополя, також здійснив політ на захід та південь від півострова. Від початку року це вже другий політ розвідувального літака ВМС США поблизу узбережжя Криму. Перший був зафіксований 1 січня.

Крім того, це був і другий політ американського далекого розвідувального безпілотника уздовж лінії розмежування на Донбасі в поточному році – перший також відбувся 1 січня.

Як повідомлялося, в Україні істотно зросте фінансування силових структур і розвідки.

Підсумки року у столиці: що сталося у Києві у 2017 році

Мабуть, «найкрасива» транспортна новина року — оновлений дизайн станцій метро на Виноградарі: «Мостицької», «Проспекта Правди», «Виноградаря» і «Вулиці Маршала Гречка». Молоді архітектори вирішили зробити їх сучасними, використавши в оформленні скло і оригінальне підсвічування. Станції обіцяють відкрити в 2019 році, але, всупереч обіцянкам, будівництво продовження зеленої лінії метро в кінці 2017 роки так і не почалося.

Відбулися невеликі зрушення в будівництві четвертої лінії метро. Троєщиною зацікавилася китайська компанія, яка вирішила побудувати метро за рахунок кредиту. Нову лінію метрополітену обіцяють побудувати за п’ять років. Четверта лінія довжиною майже 18 км налічуватиме 13 станцій. Також буде побудована пересадочна лінія довжиною 1 км між міською електричкою і метро.

Єдина помітна подія в метрополітені — реконструкція «Лівобережної» до травневого Євробачення, яка сподобалася далеко не всім. На станції поставили підйомники для людей з інвалідністю, встановили широкі дверні пройоми, але при цьому знищили початковий декор.

Електронний квиток, яким можна буде оплачувати проїзд у всіх видах транспорту, включаючи метро, ​​повинен з’явитися в Києві навесні. «Київпастранс» уже приступив до монтажу і випробуваннями валідаторів в наземному транспорті.

До Києва продовжили завозити новий транспорт — у 2017-му Борщагівська лінія швидкісного трамвая поповнилася новими Pesa’ми польського виробництва. У зв’язку з цим іноді проскакувала «зрада» — кажуть, що спочатку трамваї призначалися для Москви, але російська столиця від них відмовилася, і поляки вирішили продати їх Києву. А трамваї нібито короткі і незручні.

Є новини і в авіасполученні — під кінець року поновилися переговори влади з Ryanair. Тепер лоукостер розглядає варіант із заходом в «Бориспіль». У липні 2017-го, за два місяці до заявленого початку виконання рейсів в Україну, найбільший європейський лоукостер відмовився літати до нас.

Прогноз погоди на 9 січня: на Україну насуваються морози, але без опадів

"9 січня в Україні вночі очікується -2…-6 градусів, вдень ще трохи з "плюсами", +1…+4 градуси, на Сході та на Сумщині й Чернігівщині 0…-3 градуси. Про опади на тиждень мінімум забуваємо", – повідомила Наталка Діденко.

Заданими Українського гідрометцентру, лише на Прикарпатті, в Карпатах та на півдні України вночі невеликий мокрий сніг. Вітер переважно північно-західний, 5-10 м/с.

"Така погода триватиме увесь тиждень, а на Маланки, Василя, 13-14 січня, морози посиляться", – зазначила Наталка Діденко.

Прогноз погоди на вівторок, 9 січня, у містах України:

Ужгород – +7…+9

Львів – 0…+2

Івано-Франківськ – 0…+2

Тернопіль – 0…+2

Чернівці – 0…+2

Хмельницький – 0…+2

Луцьк – 0…+2

Рівне – 0…+2

Житомир – 0…+2

Вінниця – 0…+2

Одеса – +2…+4

Миколаїв – +2…+4

Херсон – +2…+4

Сімферополь – +6…+8

Кропивницький – 0…+2

Черкаси – 0…+2

Чернігів – 0…+2

Суми – 0…-2

Полтава – 0…+2

Дніпро – 0…+2

Запоріжжя – 0…+2

Донецьк – -1…+1

Луганськ – -1…+1

Харків – -1…+1

Київ – -1…+1

_____________
Командирське інформування 
8 січня

Вбивство Ноздровської: поліції вдалося частвоко встановити перебіг подій того дня

Правоохоронці повністю відтворили шлях руху

Підозрюємо все і всіх. Колишній наречений Ноздровської розповів подробиці пошуків адвоката.

Ірини Ноздровської перед вбивством від місця її роботи в Києві і до місця виявлення тіла. Крім того, на місці злочину поліція зробила декілька важливих знахідок, які можуть допомогти розкрити справу.

Про це розповів в інтерв'ю "Обозревателю" перший заступник голови Національної поліції України - начальник кримінальної поліції В'ячеслав Аброськін.

"Вона вийшла на метро "Героїв Дніпра", сіла, швидше за все, в маршрутне таксі і доїхала практично до свого будинку. Використовуючи наші технічні можливості, ми відстежили її пересування. Встановили час, який це зайняло. І тепер розуміємо, коли приблизно настала смерть... Можу сказати, що увечері 29 грудня. Остаточний і точний час – тільки після проведення комплексної експертизи", - повідомив правоохоронець.

Також відомо, що останні дзвінки до Ірини були від її рідних о 17 годині, а ось сам телефон працював ще до 19 години 29 грудня, потім його вимкнули.

У поліції вважають, що Ірина доїхала від метро додому, де її могли чекати, або ж вона їхала разом з убивцею.

Аброськін підтвердив, що тіло жінки знайшли в річці, їй завдали більше десяти ножових поранень. Ірина була роздягнена, на ній був тільки бюстгальтер.

"Чому роздягнена? Можна припустити, що злочинець позбавився можливих слідів, щоб ми не "отримали" ДНК вбивці. Також можливо, що він хотів вступити з Іриною в статевий зв'язок. Одягу Ноздровської ми ще не виявили", - сказав він.

"На місці працювали водолази, на дні річки знайшли різні комплекти ножів – вони були упаковані. Як вони там опинилися – питання. Знайшли окремо ще один ніж, але за розміром леза жоден із цих ножів не підходить. Вони не знаряддя злочину. Але робота триває й огляд території біля місця злочину теж. У воді ми знайшли один мобільний телефон Ірини. Знайшли чохол від її другого телефона – там же, під водою (поки немає самого апарата). Знайшли одяг, але не Ірини – вона в той день була в дублянці", - повідомив перший заступник Нацполіції.

За його словами, стверджувати, що вбивство сталося саме біля річки – поки рано."Можливо, туди вже привезли мертву жінку й скинули тіло у воду. 29 грудня, коли загинула Ірина, в річці був великий потік води й схоже, що тіло віднесло до місця виявлення", - додав Аброськін.

У Росії запропонували повернути пів-України в Росію

Так в Держдумі відреагували на слова В'ятровича про визнання СРСР окупантом.

Голова Комітету Держдуми у справах СНД Леонід Калашников заявив, що Україна повинна бути готова відмовитися від Харкова, Дніпропетровська, Донбасу та інших переданих їй за радянських часів територій. Про це він сказав, коментуючи намір України визнати СРСР окупантом, повідомляє РІА Новини.

За словами російського депутата, половину сьогоднішньої України треба буде повернути в Росію.

"Якщо до цього серйозно ставитися, треба буде повернути пів-України сьогоднішньої в Росію, а не тільки Крим, тому що і Харків, і Дніпропетровськ, і Донбас до створення Радянського Союзу не були в складі України", - сказав Леонід Калашников.

Раніше директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що Києву потрібно вести роботу по визнанню перебування України в складі СРСР "більшовицькоюї і комуністичною окупацією". В'ятрович сказав, що сучасна Україна повинна заявити про те, що є наступницею УНР, яка існувала в 1917-1921 роках ,.

"Нам важливо говорити, що українська держава - це не щось випадкове, що з'явилося в 1991 році. Українська держава - це досить тривалий результат боротьби українців за свою незалежність", - зазначив він.

Як відзначають Різдво на Донбасі матеріали з передової

Українські воїни на передовій відзначають Різдво, готуючи святкову кутю, а капелани проводять урочисті богослужіння.

Так, бійці одного з підрозділів на передовій впевнені, що християнські традиції важливо дотримуватися, навіть незважаючи на важкі польові умови.

"Для них найголовніше – це гроші, а для нас найголовніше – це життя, життя людей, які за нас, що їх ми захищаємо, щоб вони нічого цього не бачили. Всіх з Різдвом Христовим. Велике спасибі!" – заявив один з військових.

_____________
Командирське інформування 

7 січня

Різдво Христове

Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха. Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.

Різдвяна легенда

Свято Різдва належить до великих християнських, так званих Дванадесятих неперехідних свят, та має п'ять днів передсвяткування і шість днів післясвяткування і завершується святом Обрізання Господнього.

Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.

Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєму прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з'явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис населення Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого. Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті.

На небі засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей. За пастушками до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і миро. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.

Пославши свого Сина на землю, Бог-отець намагався показати людству важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння між людьми. День народження Ісуса Христа — найбільш широко шанований день народження у світі. Люди різних соціальних верств, матеріального становища, переконань і поглядів не минають це свято своєю увагою.

Історія свята

Історична наука вважає, що Різдво запозичене християнами з язичеських культів. У стародавніх релігіях відзначалося народження богів – давньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня – початок січня, дні зимового сонцестояння, "повороту до весни".

У процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята. Утверджуючи християнство та вчення про єдиного Бога на теренах Київської Русі, перші отці церкви переосмислили язичницьку атрибутику у християнському контексті та зберегти у церковній традиції чимало з того доброго та істинного, що існувало в язичництві. Зокрема - сільськогосподарський хліборобський календар, який багато в чому був розроблений ще в язичницькі часи. Таким чином, в Україні, як і в інших країнах світу, день початку нового сонячного, хліборобського, року отримав новий, християнський зміст, як Різдво, свято народження Божого Сина, Спасителя світу.

Відповідним чином була змінена й обрядовість, магічні дії й обряди язичництва були замінені на молитви й обряди прославлення і прохання до Всевишнього, щоб у наступному році він дав людям добрий урожай. Відповідно до нового вчення був дещо переосмислений в плані символіки і обрядовості, але по суті залишений без змін, звичай поминання предків, старих дідів, праотців, які згідно православного вчення за свої добрі вчинки, зокрема відносно своєї родини, мають вічне життя у Бога в небесних поселеннях серед святих і праведників. Так само як на святковому богослужінні, у святкуванні Різдва мали брати участь усі приналежні до родинного кола. На Святому Вечорі властиво зосереджується взагалі головна увага свята, і на саме Різдво залишається тільки Служба Божа в церкві та відвідування і гостювання родичів та знайомих з відповідними розвагами та забавами.

Спочатку 6 січня було потрійним святом народження, хрещення й богоявлення Христа. У IV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня — хрещення та богоявлення. І лише наступного століття Різдво Христове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність у святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква — 25 грудня за новим стилем. У X столітті християнство було запроваджено на Русі, й відтоді свято Різдва Христового стало невід'ємною частиною нашої культури.

Традиція різдвяного святкування

Різдву, за церковним статутом, передував чотиритижневий Різдвяний піст (Пилипівка), з 27 листопада до 6 січня. У цей час виконувалися всі хатні роботи: світлицю білили, прибирали розписами, вивішували найкращі рушники, розкладали килими. Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою. Тут ставили перший символ усіх трьох зимових свят — дідух (сніп з колосків жита чи пшениці, зібраних наприкінці жнив). Зерно з дідуха зберігали до весни, примішуючи потім до посівного — для забезпечення багатого врожаю. Особливого значення надавали різдвяній погоді. По ній визначали майбутній врожай. Різдвяні свята в Україні, за язичницькою традицією, пов’язані із культом предків, з шануванням душ померлих. Відтак, узвар і особливо кутя, які обов’язково мають бути на кожному столі – насправді є поминальними стравами.

Вранці 7 січня українці йшли до церкви, щоб віддати шану новонародженому Христові. Після закінчення церковної відправи родина знову збиралася на святковий обід, який вже не був пісним, та починалася велика різдвяна гостина. Сало, печінка, ковбаса, різні смаженості та копченості, все за чим сумувала під час посту душа, повинно стояти на столі.

По обіді наступає час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків. Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, пробачати одне одному образи, вільні й мимовільні, щоб на повну міру відчути радість життя.

Коляда

Споконвіку існував у нашому народі гарний звичай бажати один одному і господарям щастя-здоров'я, многих літ і всяких статків у хаті і родині. Вже по Святій Вечері українці починали ходити по хатах, піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів та їхніх дітей та вінчували їм злагоду й достаток. Колядувати починають не в усіх місцевостях України одночасно: на Покутті діти ідуть колядувати вже на Святий Вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та в Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослуження. На Західному Поділлі йдуть колядувати на другий день свят вранці.

Готувалися до колядування заздалегідь — виготовляли колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маски Кози, Ведмедика. Різдвяні колядницькі гурти споряджали переважно парубки. Вони обирали отамана — хлопця, котрий вирізнявся спритністю, дотепністю і якого в селі поважали. Крім того, він мав уміти гарно починати пісню, зробити в ній вивід. Традиційний одяг колядницьких ватаг — білі та коричневі кожушки й свитки, чоботи власної роботи, хустки або віночки у дівчат. Святкові ватаги залежно від регіону різнилися своїм кількісним складом і обрядовими персонажами.

Дитяча коляда

Колядують діти, дорослі парубки та дівчата, а в Галичині інколи колядують і ґазди. Але першими оповісниками народження Христа в різдвяних обрядах у давнину були діти та підлітки, які обходили ватагою багаті й бідні оселі, співаючи колядки та щедрівки. І в кожній хаті світлішало, людям ставало легше на душі. Колядників чекали з нетерпінням і щедро віддячували їм яблуками, горіхами, бубликами. Вважалося, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде новий рік. Колядували, як правило, лише хлопчаки: дівчатка у різдвяних обрядах участі не брали, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими мають з'являтися представники чоловічої статі.

Парубоцька коляда

Крім дітей, на перший день Різдвяних свят колядують і дорослі парубки — ці вже ходять із «звіздою» та дзвоником. «Звізду» роблять з дерев'яної обичайки та тоненьких дощечок — шалівок. Рівнож не п'ять і не шість, а сім. Звізда декорується кольоровим папером, стрічками. В середині — образок «Народження Христа» і свічка.

Ватага колядників — п'ять осіб: береза, звіздоноша, дзвонар, міхоноша та запасний, що має завдання допомагати міхоноші.

Такі колядники колядують у хаті перед об¬разами. Спочатку підходять до вікна, і береза гукає:

— Пане господарю, благословіть Христа славити!

Інколи, як де ведеться, такого благословення випрошують усі — хором:

По цьому дому, по веселому, Чи дозволите колядувати, Колядувати, дім звеселяти, Дім звеселяти, дітей збудити, Христа славити?!

— Просимо! — відзивається з хати господар, відчиняючи двері. Хлопці заходять до хати, скидають шапки, стають перед образами і під «дзеленькання» дзвоника співають.

За таку колядку господар дає, бувало, цілого калача, а то й запрошує всю ватагу до столу, як бажаних гостей. Вип'ють по чарці, закусять — довго не сидять, та й постають у пошані перед господарем. Береза віншує:

«За цим віншуємо вас, чесний та величний наш пане, усім добром, усім гараздом, що собі у Господа Бога жадаєте та думкою думаєте, щоб так воно і сталося! Поможи вам, Бо¬же, ці свята мирно одпровадити та других у радості й веселості щасливо діждати, а нам, колядникам, ласкаві будьте не за зле мати, що у ваш чесний та величний двір повернули. Поверни до вас, Господи Боже, ласкою своєю небесною на цілий рік і вік! Сим вас віншуємо, а самі усім чесним та ґречним низько кланяємося. Здорові будьте, в гаразді оставайтеся!»

Всі колядники низько вклоняються господареві, господині, дітям, навіть наймитові, якщо він є. Отак поколядувавши в одній хаті, ватага йде до другої.

Дівоча коляда

Увечорі, як геть стемніє, йдуть з колядою і дівчата. Дівоча ватага ходить з ліхтарем, що має вигляд місяця або зірки. Ліхтар дівчата носять не в руках, а прив'язують до довгої тички, щоб здалека було видко дівоча ватага йде!...

Дівчата до хати не заходять: співають на дворі, під вікном. «Оце постаємо кружка під хатою, а всередині — наша «береза» з ліхтарем.

Церковна коляда

На Західній Україні колядують і старші люди — найчастіше чоловіки, що належать до церковного братства. Братчики, зібравшись, ідуть до панотця. Від панотця колядники йдуть до хати своїх братчиків, вітаючи їх з народженням Христа.

Легерська колядка

Уже від «Святого Миколая» група леґінів — гуцульських парубків, готується до коляди. Готуватися треба поважно, бож колядницька ватага — двадцять осіб! Вибирають «березу», «виборця» — скарбника, «коня» — міхоношу, скрипника, трембітаря, кількох добрих плясунів. Всі інші, що не мають «функції», — звичайні колядники.

Старі «ґазди» разом з панотцем виробляють програму, бож колядницька ватага стоїть під протекторатом церкви. Коляда починається обходом навколо церкви і колядою в панотця.

Колядницький похід дуже цікавий: попереду йдуть парами плясуни з «бартками» (сокирами) на плечах. До «барток» підв'язані дзвоники, що під час танку дзвонять у такт плясунам. Таким «плясом» колядники і підходять до кожної хати, де колядують, — і відходять.

Якщо «ґазда» хоче, щоб колядницька ватага йому «дім звеселила», він виходить на поріг з калачем у руках, а «ґаздиня» — з повісмом льону. До них підходить «виборець» і підносить їм дерев'яний різьблений хрест, щоб цілували. Поцілувавши, ґаздиня перев'язує хрест повісмом, а ґазда дає «виборцеві» калач і кидає гроші до скриньки.

Після цієї церемонії вся ватага заходить до хати. У хаті колядників частують горілкою чи пивом — що ґазда має. Під час частунку колядники «розвеселяють дім» — співають, оповідають веселі пригоди, танцюють з ґаздинею чи ґаздовою дочкою...

Отак побавившись, ватага приступає до справжньої церемонії коляди: сідає за стіл і ко-лядує по черзі: господареві, господині, синові, дочці та всьому «живому і мертвому достатку» — худобі, хаті, плугові, рогачам. Кінчається коляда віншуванням. Всі встають з-за столу, стають перед ґаздою і ґаздинею, береза виходить наперед і каже:

«Віншуємо вас, аби у вашій загороді було стільки овечок, скільки у сім домі дрібних кри-шок. Віншуємо вам многая літа з цими святками, з цим Новим Роком та Святим Різдвом. Дай вам, Боже, здоров'я!» Вся ватага колядників підхоплює хором:

— Дай, Боже!

— А в домі склінно!

— Дай, Боже!

— У кіннику коні!

— Дай, Боже!

— У кошарі вівці!

— Дай, Боже!

— У пасіці бджоли!

— Дай, Боже!

По віншуванні один із плясунів, підстрибую¬чи то на одній, то на другій нозі, обходить по черзі всіх членів родини. Танцюючи, він співає в супроводі всього хору:

Ой, пляшу, пляшу — знаю до кого,

Дасть мені ґазда пів золотого.

Ой, мало, мало — на цім не стало...

Ой, скачу, скачу, бо гроші бачу,

Як маєш сина, то давай сира,

Як маєш дочку — давай горілочку.

Ой, дай же, дай же, як маєш дати,

Не маєш дати — вигонь із хати:

Ой, хоч ожогом, хоч кочергою,

А хоч дівчинов коструботою..

За цей «пляс» колядник дістає в шапку або в дзвінок гріш від кожного, до кого танцював і приспівував. Після цього всі колядники тричі вклоняються ґазді та ґаздині і, танцюючи від столу назад плечима, виходять із хати. За ними виходять ґазда з ґаздинею. На подвір'ї ватага стає колом, оточуючи ґазду, ґаздиню і свого скрипаля. Скрипаль грає, а колядники йдуть «рівної» — хороводять то в один, то в другий бік, приспівуючи: Аби ґаздам весело було Через цілий рік жити...

За це ґазда частує колядників горілкою. Нарешті, ватага зупиняється, випускає з кола ґаз-ду з ґаздинею, ще п'є по келішку оковитої і, пританцьовуючи, виходить на вулицю.

Звідки в українців колядки?

Саме слово коляда походить від назви Нового Року у римлян — Саіегкіае іашіагіае, що припадав на тиждень після веселих сатурналій, у другій половині грудня місяця. Ця чужа назва «коляда», що сплелася із старослов'янським празником зимового повороту сонця і пізніше перейшла на наше зимове новоріччя, вказує на сильні греко-римські впливи в ІV-ІХ ст., коли українська колонізація досягла берегів Чорного моря і Дунаю, де вона зустрілася безпосередньо з греко-римським світом.

Цілком можливо, що наші предки разом із назвою «коляда» та деякими звичаями запозичили від греків та римлян ще щось із мотивів величальних новорічних пісень ще перед прийняттям християнства на Україні-Русі. Та все ж, немає сумніву, що греко-римські впливи зустрілися на східньослов'янському ґрунті вже з виробленою новорічною обрядовістю і величальними піснями місцевого походження.

«Дуже можливо, що ті старі новорічні пісні в нас називалися власне щедрівками. Ця рідна, місцева їх назва, незнана поза українською етнографічною територією, стоїть, очевидячки, в якомусь зв'язку із щедрим, тобто багатим вечором, що замикає різдвяний цикл празників, та із тою щедрістю, багатством і достатком, який напророчують колядки й щедрівки в бажаннях для господарів».

Традиційний характер організації колядницьких та щедрівницьких ватаг на чолі з «березою» у багатьох випадках нагадує стародавніх веселих скоморохів, що теж «хату звеселяли» не тільки величальними піснями, а й танцями та грою на музичних інструментах (згадаймо колядницьку ватагу на Гуцульщині).

Цілком можливо, що від співців-скоморохів колядницькі та щедрівницькі ватаги успадку-вали і традиційні форми випрошування дозволу, як ось:

... Ци повелите колядовати,

Колядовати, дім звеселяти,

Дім звеселяти, діти збудити?

Сказане вище стосується і до випрошування плати за колядування:

А йди ж за грішми та до комори,

Ключики бери, скриньки розмикай,

Скриньки розмикай, нам грошей давай.

Ой, давай, давай, не затинайся,

Ни маєш дати, ни підем з хати.

Також імовірно, що звичай переодягатися та накладати на себе машкару — характеризуватися циганом, жидом, чортом, журавлем, ведмедем, козою — колядницькі та щедрівницькі ватаги теж запозичили від скоморохів.

За традицією староукраїнських величальних пісень, багато колядок спрямовується до особи господаря, господині або їхніх дітей — парубка чи дівки. Відповідно до цього підбирається і зміст колядки. Імена величальних осіб підставляється в тексті самої пісні, і тоді колядка виглядає так, ніби спеціально складена для даної особи.

Щодо змісту, то колядки і щедрівки відзначаються великою різноманітністю мотивів. Хоч і дуже умовно, можна їх все ж поділити на шість окремих груп, а саме: колядки і щедрівки з хліборобськими, мисливськими, військовими, казково-фантастичними, любовними (краще сказати — весільними) та біблійно-релігійними мотивами.

Вертеп

Давню традицію має й український звичай від Різдва виступати з вертепом. Є підстави думати, що вже в XVII-му столітті українці виставляти на Різдво вертепну драму — це був загальновідомий і по всій Україні поширений звичай.

Будова українського вертепу

Спочатку вертепом виступав маленький ящик, обклеєний кольоровим папером, де за допомогою ляльок, закріплених на осі, розігрувалися вистави, які складалися з двох частин. У першій частині розігрувалися сцени, пов'язані з народженням Христа і біблійними персонажами; друга, світська, включала до свого сюжету житейські історії про Добро і Зло. Так про це пише етнограф       Микола Маркевич: «Наш вертеп є похідний будиночок з двома поверхами. Зроблений він з тоненьких дощок і картону. Верхній поверх має балюстраду, за балюстрадою відбувається містерія: це Вифлеєм. На нижньому поверсі трон царя Ірода; долівку обклеєно хутром для того, щоб не видно було щілин, якими рухаються ляльки. Кожну ляльку прикріплено до дроту; під долівкою є кінець цього дроту: за цей кінець, придержуючи ляльку, вертепник вводить її в двері і водить у напрямку, який для неї необхідний. Розмова від імени ляльок відбувається поміж дячками, співаками і бурсаками то пискливим голосом, то басом — відповідно до потреби. Вся друга частина вистави відбувається на нижньому поверсі». Два поверхи вертепного будиночка, за християнською традицією, трактувалися як "небо" і "земля".

Щодо тексту вертепної драми, то це — цікаве поєднання книжних елементів з елементами народними. Вертепна драма складається з двох частин: різдвяної драми і механічно приєднаної до неї сатирично-побутової інтермедії. Перша частина вертепу, що іноді зветься «святою» — більш-менш стійка, а друга, народня змінюється в залежності від місцевих умов, історичного періоду та від здібностей самого вертепника.

Обидві частини — «свята» і народня — різняться між собою ще й мовою. Перша частина написана старою «книжною» мовою, а друга — створена народом і мало чим різниться від сучасної української мови.

«Свята» частина вертепу. Багато дослідників-етнографів погоджуються з тим, що свята частина вертепної драми, якщо і не була створена цілком в Академії Київській, то в усякому разі дістала там поважне літературне оформлення. Про «книжне» походження «святої» частини вертепу свідчить ще й те, що вона майже не¬змінна в усіх списках відомих нам вертепів. Друга ж (народна) частина — змінна. Так чи інакше, а «свята» частина вертепної драми виконувалася всіма вертепниками і збереглася в усіх відомих нам текстах. Кінчалася ця драма смертю Ірода, а після смерті такого лиходія люд, звичайно, має радіти, веселитися. Отже починається народно-побутова інтермедія — друга частина вертепу.

«Народна» частина вертепу, як уже сказано - витвір самого народу. В цій частині вертепу ми спостерігаємо віддзеркалення побуту населення України того часу, коли вертеп був створений.

Згодом вертеп перетворився на театралізоване дійство з великою кількістю учасників, склад яких змінюється відповідно до регіону. Зазвичай, саме у  такому форматі  мистецтво вертепу тішить нас і сьогодні. Хоча традиція вертепу поступово забувалася, бо, як і інші народні традиції, зазнавала гоніння, та все ж сьогодні вона знову відроджується та займає своє місце в культурі різдвяного святкування.

Вірші на Різдво Христове

Крім колядок і вертепів, був колись, а подекуди зберігся й досі, звичай виголошувати вір-ші на Різдво Христове. Виголошувати вірші ходили, звичайно, хлоп-ці-школярі, збираючись невеличкими гуртками по 2-3 особи. Змістом різдвяних віршів були священні події, про які звичайно згадує церква під час різдвяного Богослуження, Деякі з цих віршів були, очевидно, частинами вертепних драм, повні тексти яких до нас не дійшли. На «вертепне» походження цих віршів указує ще й той факт, що іноді виголошувані віршів характеризуються під пастухів, вояків царя Ірода, чорта та інших персонажів вертепних драм. Крім того, різдвяні вірші в окремих місцевостях України ще й досі називаються вертепами. Нижче ми подаємо, як приклад, кілька різдвяних віршів з Слобідської України.

Будьте здорові та не лайте мене,

Чого я прийшов — питайте мене,

Чого прийшов, яким дотепом?

Не сам прийшов я, а з вертепом,

Щоб вам його показати і про все чудо розказати.

Що сам чув і що бачив;

Коли захочете питати, так цур, не перебивати! Як ми вчора пасли овець ватагу — Та не дивуйтесь на відвагу: Бо це було у теплому краю. Корм придався зелененький, Кошари були готовенькі —

Все, як на весні буває у маю,

Усе було гарно, нічого й казати.

Як стало вже смеркати,

Я дав раду: «Гоніть, хлопці, ватагу

Та варіть круту кашу з салом,

А. наївшись каші, гоніть ватагу на баз

Та запирайте добре ураз,

Щоб який варяга не причвалав

Та й нашої ватаги не вкрав!»

Тількищо поснули, збунтувалась уся ватага,

Вся від стіни: неначе у броварні брага.

«Яцько, Опанас, і ти, Тарас! беріть добру дубину

Та спишіть варязі усю спину!»

Аж гульк: а поно сяє і крилами махає.

Яцько каже: «Це птах», а Панас: «Це пряха».

А я кажу: «Тю, дурні! Це янгол Божий,

Хіба ж ти не бачиш, який він гожий?!»

І почав питати, щоб почути від нього глас:

«Чого ти, янгол Божий, прилетів до нас?

Чи душі хочеш забрати,

Чи вівці у нас поодпімати?» —

«Я послан не за душами, а послан небесами

Повідать вам радісную весть:

Бог з неба прийшов і на землі днесь!» —

«Ой, лихо! Чи не за гріхи карати?» —

«Про це нічого й помишляти:

Які і є, то Він хоче на себе забрати». —

«Гей-гей. яка чудасія, це збулася та професія,

Що дід Му сій колись казав!

Скажи ж нам, янгол Божий, де той дім пригожий?» —

«Я рад би вас проводить, та треба на небо летіть

І співать: «Діва днесь».

Дивіться на цю звізду пильненько,

Вас доведе вона пряменько». —

«Яцько, Панас, і ти, Протас! Беріть луччу ярку

Та понесім породілі Божій у подарку».

Взяли, пішли, — чого треба, те й знайшли.

Там сиділа породіля Божа, як ясочка хороша,

На руках дитятко держала, а Воно чуть не вимовляло.

Там стояло багато царіи: аж цілих три,

І щось вони в подарунок принесли.

Вона від них те все прийнявши

Та разів з п'ять «спасибі» їм сказавши,

Додому відпустила.

А далі й ми приступили:

«Прийми від нас, Мати Божа, ягнятко

Та накорми своє дитятко!»

Вона від нас подарок узяла

І разів з п'ять «спасибі» нам сказала.

А ми тоді — хто вліво взяв, хто вправо взяв.

А я оце до вас попав,

Щоб вам усе це розказати

І вас з празником поздоровляти.

***

Здоров були та з тим, пани,

З чим я ось до вас припхався.

Та не перечте лиш мені,

Бо я того не сподівався.

Скажу я вам вість чудну й дивну.

Та тільки жаль, що половину,

Майже забув, що бачив, а що чув,

Як по правді вам признатись,

А ви скажете, що було б і не братись.

Хоч смійтеся, а це не брехенька.

Не з себе вигадав я сам,

(Бо. далебі, я бачив сам).

Нас там гурба була немаленька.

І був над ними я личман.

І звали нас: я — Опанас,

Яцько, Панько і був Протая

Та ще й Явтух, підпасич був у нас.

І овечат була ватага.

Та й не підходь, було, воряга,

А висе дамо парла, аби хто вчув.

А це ж було не серед літа,

Та тільки в теплому краю,

Ми пасли овечат до світа,

Як на весні бува в маю.

Корми задались зелененькі,

Кошари були готовенькі,

Привольє для всього було:

На тирло було де ставати,

Була й вода, щоб напувати;

Признатись, все до нас брело.

Деньок случився веселенький,

І вівці паслися гаразд;

Над вечір стало так хмарненько,

І дощик бризнув кілька раз.

І так уже повечоріло.

Не зоряно, а похмаріло,

То я Яцькові й заказав:

«Женіть лиш вівці ви з Протасом

Та й запирайте з викрутасом,

Та ще щоб хто там з вас і спав».

А ми пішли собі в верб'яжок,

Бож недалечко був лужок,

Панько, я та ще й Явтух,

А ось біжить Протас: трюх, трюх ..

«А що, чи справився, Протасе?» —

«Та глянь лише, Опанасе,

Як на небі зоря погоріла,

Глянь, як уся заядріла!»

Я — гульк, аж, далебі, що так.

Дивлюсь, а ще щось ясніє,

Та й думаю: відкіля це взялось?

Та й зірниця не буває;

Ні, це щось дивне бути має!

А далі і хлопцям указав:

«Чи бачите, — я їм сказав, —

Чи бачили ви таку зірницю,

Хоть утреню, хоть вечорницю?

Бо, далебі, зроду бачу сам». —

«Дивись, наш Панько як дує! —

Явтух побачивши, сказав, —

Вже він недурно так пильнує!»

А далі ось і закричав:

«Сюди, Явтух і Опанасе!

Сюди, Яцько, і ти, Протасе!

Якийсь воряга причвалав до нас!»

Ми кинулись туди скоріше,

Змовлялись бить його дружніше,

Щоб уже більше він не крав.

Ми щоб туди — волосся дубом,

Якби од відьми, устає,

Ми — хто рачки, а хто пугом,

Аби побачити, хто в кошарі є.

Дивимось: з краю в край шагає

Та ще велике щось літає,

Не чоловік, а бачте, схоже.

Панько сказав: «Це гарна птаха?!»

Явтух: «Ні, це, мабуть, пряха!»

Панас: «Е, тю, дурні! Це янгол Божий!»

Як вимовить оце Панас,

Так опустилось серце в нас,

Мороз по шкірі нас продрав.

А далі трохи ободрились:

Чого ж нам янгола бояться,

Він не кинеться кусаться:

Бач, який він гарний, так, як пан.

Тоді до нього причвалали,

А далі разом всі спитали:

«Що ти, пане, скажеш нам?» —

«Ідіть ви до Вифлеєма в стан,

Візьміть з собою і ягнятко,

Побачите там паню і дитятко,

Йому віддайте ви ягня,

Не думайте, що це брехня,

Бо цю ніч Христос народився,

Син Божий од Діви воплотився».

Стрепенувся, та й не стало.

Ну, що ж робити тут припало?

Тут і ума мого не стало:

А що янгол нам віщав; не треба робити.

Зараз іти у кошару ягнятко ловити.

Що лучче ягня то й піймалось;

Піймавши, як иа релець, пхались

Та ще совітувались,

Щоб ще куди не заблудити:

Темна ніч, не видно, де ходити.

А далі наш Панько напхався,

Об стайню лобом як удрався

Та лежа слухає чмелів.

«А що, Панько, покотився?» —

«Але! На стайню нахватився

Та й гарно лоб свій підігрів». —

«Ідіть же, хлопці, в стайню

Та всі рівненько говоріть,

Щоб не розсердить Діву паню,

Як будемо ягня дарить.

Скоріш ідіть та не тащіться,

А як казати — вже не вчіться».

І тільки в стайню що упхались,

То зараз всі позатулялись:

Бо світ великий осіяв.

А далі трохи ободрились,

Навколюшки усі упали,

Тому дитятку поклонились,

А ягнятко пані віддали:

«На, — кажемо, — тобі оце ягнятко

Щоб не голодне було твоє дитятко!

Потім вона веліла нам устати

І почала, нас ласкаво вітати,

Як ніби знала нас давно.

Біля тії ж близенько пані

Стояв у жовтому жупані

Старенький дуже чоловік,

Як буцім прожив другий вік.

Біля того дядька близенько,

Понуривши голови низенько,

Тут же, у самих ясел

Стояв бичище і осел,

І вони глянули на нас, бурлак.

Дідок же, трохи поворчавши,

Щось Пані на вухо шептавши,

Балакав з нами сяк і так,

За тим сказав: «Ідіть ви в мир, проповідуйте.

Що це родився Божий син!» —

«Прощайте!» — ми сказали

І кланялись поряду всім.

Пішли відтіль, як не бували,

Ідучи, койщо розмовляли,

І по отари розділились:

Як нам було і що знайшли.

Тоді ми хто вліво, а хто вправо взяв,

Я оце до вас попав.

(Слобода  Тарасівка  на  Слобожанщині. Селянка М. Мозгова)

***

Звізда світла з востоку гряде,

За собою трьох царів персицьких веде.

Поклін дати царю і пану,

Вишніх сил всього світу гетьману.

Король-Ірод дуже смутився,

Що Ісус Христос від Діви народився,

Велів питати, по всіх землях шукати.

Велів губити, малих діток ізбити.

Одних кіньми топтали,

Других в полі роздирали.

Матері їх гірко ридали,

Руки свої до Бога піднімали:

«О, Іроде безумний! Як ти в собі жалю не маєш,

З невинних младенців кров проливаєш!»

_____________
Командирське інформування 

6 січня

10 Моряків з арештованого в Сирії судна повернули до України 

Десять моряків, які не могли покинути порт Сирії з серпня 2017 року і перебували на арештованому судні "Старшина Деров Н.", повертаються до України. Про це повідомили в прес-службі посольства України в Лівані.

Згідно з повідомленням, протягом тижня працівники посольства України в Лівані працювали над поверненням українського екіпажу судна "Старшина Деров Н." і вели переговори.

"Десять українських громадян стали заручниками ситуації, коли судно в зв'язку з арештом не могло залишити порт, а його екіпаж міг бути повернутий додому тільки після його заміни на інший. З серпня місяця наші моряки не отримували зарплату. Як тільки отримали сигнал від родичів, почали оперативно працювати, підтримувати постійний контакт з екіпажем, капітаном і адміністрацією судна", – йдеться в повідомленні.

Робота українських дипломатів здійснювалася за двома напрямками. За першим забезпечувалося вирішення питань в Сирії, а це заміна екіпажу на новий, повернення українців і їх документів, оформлення віз в Сирії, надання дозволу на репатріацію, переїзд до кордону з Ліваном.

За другим здійснювалася робота в Лівані – організація підготовки перельоту екіпажу з Бейрута до Києва, прийняття їх в Лівані, надання в разі потреби будь-якої допомоги, перевезення до аеропорту Бейрута і посадка на український літак.

Ксенія Собчак зажадала звільнити політв'язня Олега Сенцова

Винувачення Сенцову засноване на свідченнях двох свідків, і один з них пізніше заявив, що дав свідчення під примусом.

Кандидат в президенти Росії Ксенія Собчак закликала негайно звільнити утримуваного в Росії українського політв'язня Олега Сенцова. Про це Собчак заявила в опублікованому на її каналі в Youtube відеозапису.

"Я вимагаю негайно звільнити Олега Сенцова", – говорить Собчак в опублікованому відео.

В анотації до відеозапису нагадується, що Сенцов отримав кримінальний термін в Росії лише на показаннях двох свідків, один з яких пізніше заявив, що свідчив під примусом.

"Кінорежисер Олег Сенцов засуджений до 20 років позбавлення волі суворого режиму у справі про створення терористичного співтовариства. Звинувачення ґрунтується на свідченнях двох свідків, які були арештовані і один з них пізніше заявив, що дав свідчення під примусом", – йдеться в анотації.

Україна почала витрачати резерви НБУ

Міжнародні резерви (золотовалютні резерви, ЗВР) України станом на 1 січня 2018 року становили 18,8 млрд доларів в еквіваленті. Про це свідчать попередні дані Національного банку України (НБУ).

Незважаючи на те, що в листопаді резерви були вище – 18,9 млрд доларів, за рік вони зросли на 21%. Як зазначили в НБУ, зростання ЗВР був обумовлений переважно надходженням фінансування від Міжнародного валютного фонду (МВФ) на рівні близько 1 млрд доларів, а також покупкою Нацбанком на валютному ринку 1,3 млрд доларів.

"Таким чином, рівень міжнародних резервів України на кінець 2017 року перевищив прогноз Національного банку (18,6 млрд доларів), незважаючи на незначне скорочення в грудні на 0,5%", – підкреслили в НБУ.

У Нацбанку пояснили, що грудневе падіння зумовлено надходженнями на користь уряду в сумі 588,8 млн доларів, а також виплатами за зовнішнім боргом, а саме:

·         обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті – 423,6 млн доларів;

·         платежі на користь МВФ – 161,8 млн доларів;

·  для згладжування надмірних курсових коливань, викликаних тимчасовими факторами, продаж на міжбанківському валютному ринку – 232,5 млн доларів.

"Водночас, Національний банк минулого місяця також купив на міжбанківському валютному ринку 50 млн доларів за інтервенціями в формі запиту щодо найкращого курсу. Таким чином, обсяг чистого продажу валюти при валютних інтервенціях в грудні становив 182,5 млн доларів", – уточнили в Нацбанку.

Станом на 1 січня 2018 року обсяг міжнародних резервів покриває 3,6 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов'язань України і поточних операцій уряду і Національного банку.

_____________

Командирське інформування 
5 січня

У 2018 році українці матимуть 11 вихідних, пов’язаних з релігійними або державними святами. Таким чином законодавчо встановлені вихідні дні:

1 січня – Новий рік

7 січня – Різдво Христове

8 березня – Міжнародний жіночий день

8 квітня – Великдень

1 травня – День праці

9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

20 травня – Трійця

28 червня – День Конституції України

24 серпня – День незалежності України

14 жовтня – День захисника України
25 грудня – Різдво

Низка так званих сірих населених пунктів на Світлодарській дузі за Мінськом має бути підконтрольна Україні.

В селище Новолуганське, що на Світлодарській дузі, повернулася українська влада з армією та поліцією.Правоохоронці відновили свою роботу із першого січня .  Як пояснюють військові, низка так званих сірих населених пунктів на Світлодарській дузі за Мінськом має бути підконтрольна Україні. Донедавна деякі з них були просто нейтральними зонами, а в деяких - стояли ворожі війська.

Селище Травневе, зокрема, за словами військових, вважається сірою зоною. Однак вони можуть навіть без бінокля показати, де ворожі блокпости, де техніка та куди підповзають представники незаконних збройних формувань. Травневе, пояснюють бійці, ворожі війська зайняли уже давно. Та нещодавно українська армія вони увійшла в інший так званий сірий населений пункт неподалік - Новолуганське.

Від самого початку конфлікту це завжди була нейтральна територія. Доброволець Сталкер пригадує: вони зайшли сюди в середині грудня наприкінці року. Хоч фактично без української влади, але й без ворожих прапорів.  Ще із 2014 на цю неконтрольовану територію періодично заходили то бойовики, то українська армія, а один раз взагалі трагічно зустрілись.

"Зараз ми отримали завдання вийти вперед на ті позиції, які ми повинні займати Збройні сили України і в поле нашої діяльності виявився населений пункт Новолуганське, тому якоїсь окремої задачі по роботі в Новолуганському не було. Ми вийшли загальним фронтом близько 5 кілометрів, заодно взяли під контроль Новолуганське", - зазначив командир батальйону "Донбас-Україна" В'ячеслав Власенко. Окрім того, кілька днів як у селищі відновила роботу поліція, якої тут не було чи не всю війну. Військові працюють як антидиверсійні групи. 

Очікуються сильні морози

Зокрема, завтра, 5 січня, на Закарпатті очікуються хуртовини і шквальний вітер, йдеться у сюжеті ТСН.19:30. Своєю чергою, після них прийдуть сильні морози. У ДСНС області повідомили, що будуть розгорнуті пункти обігріву.

"Всі перевали закриті для велико-вагового транспорту. Скільки буде діяти це обмеження буде вирішено комісійно. Наразі рятувальники і дорожні служби здійснюють розчистку траси і допомагають водіям, які самостійно не можуть здолати складні умови закарпатських перевалів. Із завтрашньої доби оголошено стрімке зниження температури, тому додатково буде розгорнуто і пункти обігріву", - заявила речник  ДСНС в Закарпатській  області Наталія Батир.

Нагадаємо, що вчора , 4 січня, на Заході України на Львівщині та Закарпатті через негоду обмежили рух вантажівок через різке погіршення погодних умов обмежили рух вантажівок. Зокрема, через снігопад  вантажівкам заборонили  їздити на всіх чотирьох перевалах Закарпатської області .  Важко-ваговий транспорт  не випускають і  на траси міжнародного та державного значення. Таке ж обмеження  частково запровадили і в  сусідніх - Львівській та Івано-Франківській областях. 

Саакашвілі програв суд проти Держміграційної служби

Окружний адміністративний суд Києва відмовив екс-президенту Грузії, лідеру партії «Рух нових сил» Міхеїлу Саакашвілі у визнанні незаконним рішення Управління Державної міграційної служби (ДМС) у Київській області, яким йому відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту після позбавлення громадянства України.

Як передає агентство «Інтерфакс-Україна», відповідне рішення було винесене у середу, 3 січня. Суддя Окружного адмінсуду Києва оголосила: «У задоволенні позову відмовити повністю».Під час оголошення рішення Саакашвілі був відсутній у залі суду.

Нагадаємо, раніше політик заявив про намір оскаржити наказ Управління Державної міграційної служби у Київській області, яким йому відмовлено в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

3 листопада Окружний адміністративний суд Києва порушив провадження за позовом Саакашвілі до Управління ДМС України у Київській області. Позивач просить суд визнати незаконною бездіяльність Управління ДМС у Київській області з проведення розгляду заяви Саакашвілі про визнання його особою, яка потребує додаткового захисту, поданому до цього управління 26 жовтня.

_____________
Командирське інформування 
4 січня

Полковник УПА, Лицар Бронзового Хреста бойової заслуги Омелян Польовий

1913, 3 січня – у с. Ярчівці на Тернопільщині народився Омелян Польовий – полковник УПА, мав псевдо Остап, Данило Очерет, Довгуш, Якір, Ясь. Лицар Бронзового Хреста бойової заслуги (від 1945 р.)

     Омелян Польовий Закінчив народну школу в рідному селі, у 1925 р. вступив до Тернопільської української гімназії. Під час навчання став членом Пласту, а влітку 1932 р. вступив до ОУН. Борючись проти польської окупаційної адміністрації, О. Польовий упродовж кінця 1920-1930-х рр. кілька разів потрапляв на лаву підсудних за проукраїнські погляди, сутички з поліцією, розповсюдження листівок ОУН та створення україномовних шкіл для дітей.

   У вересні 1939 р, під час німецько-польської війни, О. Польовий очолював Зборівську повітову екзекутивну ОУН. Після приходу Червоної армії у лютому 1940 р. перейшов у німецьку зону окупації. Пройшов навчання у німецькій поліційно-розвідувальній школі в лижному пансіонаті «Стамара» в м. Закопане (нині Польща), а влітку 1940 р. очолював канцелярію колишніх політичних в’язнів в Українському комітеті допомоги біженцям і полоненим (згодом - Український Допомоговий Комітет).

     У травні 1941 р. О.Польовий перебував у тренувальному таборі в Нойгамері (нині м. Свентошув у Польщі), де проходило формування Північної групи Дружин українських націоналістів (ДУН) – Легіону ім. Степана Бандери, що в німецькій армії ідентифікувався під назвою Спеціальний відділ «Нахтігаль». У складі цього підрозділу Омелян вступав до Львова, Тернополя, Гримайлова, а після реорганізації служив у Білорусії, де у серпні 1942 р. проходив курси чотових.

     Навесні 1943 р., після повернення з «Легіону» додому, Омеляна Польового залучили до формування на Дрогобиччині (нині – Львівська область) збройних підрозділів Української народної самооборони (УНС). Тут він під псевдо Остап Шухай вишколював перший курінь ім. Кривоноса. На осінь 1943 р. в курені було створено 2 сотні УНС.

     У жовтні 1943 р. О. Польового скеровують у Тернопільщину на посади обласного командира УНС та військового референта у складі обласного проводу ОУН. Із формуванням зимою 1943-1944 рр. Тернопільської воєнної округи УПА «Лисоня», Омелян Польовий (Остап) призначений командиром цієї округи.

      Очоливши Військову округу 3 «Лисоня», О. Польовий створював відділи УПА та формував військовий штаб. Перехід німецько-радянського фронту відділи УПА здійснювали за вказівками штабу ВО у складі двох груп, перед якими поставили завдання зберегти відділи та вийти у радянське запілля (тил). У групу, що формувалася біля присілка Кам’янка с. Мельна Рогатинського району Івано-Франківської обл. під командуванням Остапа, входили сотні «Орли», «Лісовики», «Чорноморці», підстаршинська школа, боївка повітового провідника ОУН Перемишлянщини Андрія Какуна (Грек) з повітовими та районними провідниками.

     Восени 1944 р. Омелян Польовий, як командир Тернопільської воєнної округи, керував 24 сотнями УПА, загальною чисельністю близько 4 тис. стрільців. У серпні 1944 р. О. Польовий очолив курінь, а у першій декаді вересня – загін УПА, з якими провів кілька значних боїв із підрозділами НКВД. Під час бою на хуторі Альбанівка біля с. Нетерпинці Зборівського р-ну 27 вересня, Остап отримав поранення, після якого обов’язки командира над загоном передав В. Якубовському (Бондаренко), а над воєнною округою – І. Шанайді (Степанович).

     Одужавши, Омеляна Польового під псевдом Якір і Ясь у квітні 1945 р. перевели у крайовий військовий штаб УПА-Захід старшиною для спеціальних доручень та військовим інспектором, де він очолював зв’язкові лінії. За діяльність на Тернопільщині Головний військовий штаб УПА надав Остапу ступінь поручника з датою старшинства від 14 квітня 1945 р. та відзначив Бронзовим Хрестом бойової заслуги (від 14 січня 1945 р.)

      1 квітня 1946 р. у Львові Омелян Польовий потрапив у полон та засуджений до розстрілу. Згодом вирок змінили до 25 років радянських концтаборів. У 1971 р. Омелян Польовий звільнився із ув’язнення, через деякий час поселився у Тернополі та дочекався проголошення незалежності Української держави в 1991 р. Із 13 жовтня 1995 р. він став почесним членом Головної Булави Всеукраїнського Братства ОУН і УПА.

      Помер Омелян Польовий 12 червня 1999 р. у м. Тернопіль, похований на Микулинецькому кладовищі.